Напишу мабуть свою далеко не унікальну передісторію…
Ще в далекому 2004-му побачив у живу 7-й баян Type S чорногокольору і просто закохався в цю машину! На той час я був школярем іміг тільки ходити облизуватися так би мовити на проїжджаючийбаянчик))). Були часи коли міг собі дозволити покупку машини, алебули інші життєві пріоритети. -х на той час (на відміну від простоКОСМІЧНОГО дизайну салону) ... Але ... Тривало це буквального допершої живої зустрічі чорного (а потім і білого) оновленогобаянчега. Але знову все не вчасно ... Не міг собі дозволитипокупку. Вивчив всі можливі косяки, переглянув купу оглядів і тестдрайвів і на покупку був заряджений на все 100%. І тільки в 2013році досить спонтанно вирішив, що якщо не зараз, то ніколи! Офіціали розпродавали залишки акордів у 8-му кузові. Залишалосявсього 3 машини на всю Україну, одна з яких Type S Tourer (до речі, вважаю його найкрасивішим сараєм у світі))))). Поруч уже стояли 9дивани на колесах, які я досі не сприймаю. (нехай вже вибачать меневласники американських, а тепер уже й китайських акордів). Шукавчорний акорд у чорній шкірі… далі пріоритетним був білий із чорнимсалоном, на краю — синій. Чорних уже не було, пропонували бордовий– відмовився. Знайшовся у Дніпропетровських офіціалів останнійбілий красень. Власне за кілька днів уже був щасливим ХОНДАводом.