Ось і я нарешті знайшов свій газик, приймайте в свої ряди! Почну з того, що прийшла мені в голову думка купити собі авто для полювання та риболовлі, просто поїздок за грибами. Варіантів було небагато. Почав з Ниви, але катаючись з другом на полюванні, прийшов до думки (ІМХО), що цей автомобіль мене не влаштовує за місткістю (машина для двох, у багажник можна покласти рюкзак, рушницю та дві пляшки горілки) — однозначно нет.
Поспілкувавшись зі старими мисливцями, прийшов до думки, що краще УАЗа-469 для полювання нічого немає, і почалися пошуки 469 за адекватною ціною. Через місяць пошуків дзвонить мені старий приятель ще з часів інституту і каже, що придбав собі Газ-69 для полювання. Не зволікаючи, їду до нього в гості на оглядини... випито цього вечора було багато)))) як у старі добрі часи)))
Проаналізувавши після довгої дискусії всі плюси і мінуси цього авто (фаетон, рамний позашляховик, прохідність, невибагливість, задній борт, лавки з боків +6 чоловік і собачка, місткість, легкий доступ до завантаження і розвантаження), було прийнято рішення шукати собі такого ж. Пошуки тривали близько року, багато куди їздив, дивився — все як у всіх: то ціна космічна, то дрова… то без документів…
Вже почав подумувати закрити цей проект, але тут трапляється оголошення на автобазарі. Недалеко від мене, в славному місті Ізюмі, продається Газ-69. Дзвоню господареві, домовляюся, їду дивитися, і ось воно, що шукав: ціна адекватна (8000 грн.), кузов не гнилий, не варений, не фарбований, рама 69 не гнила (варити не треба), двигун УАЗ, коробка і роздатка, мости УАЗ.
Поторгувавшись тиждень для порядку, їду купувати. На мій подив, машина навіть завелася і поїхала своїм ходом, але це вже інша історія...








