Газ 67, 1943 року. Даний автомобіль я знайшов у одного дідуся в сараї. Він на ньому сіно возив свинкам. Насправді вигляд цього солдата — це результат моєї реставрації. Грошей багато не було, але щось вийшло.
Останніх два роки машина не їздила, стояла в сараї. Я його завів за годину і проїхав своїм ходом 130 км без тенту, без світла, без сидінь і т.д., але ВІН ЄХАЛ. Мене разів 5 зупиняла міліція, але тільки з інтересу.
Це авто вселяє глибоку повагу до радянської техніки, до радянських солдатів і до радянського народу. В ньому немає комфорту, в ньому все грубо і убого, він ненадійний, але він виграв війну. Саме він брав участь у безнадійних боях, його не шкодували, його кидали, але він переміг. Спасибі йому та всім солдатам ВВВ.







