У 1962 році двадцять перша Волга була востаннє радикально модернізована. Лев Єремєєєв, відповідальний за зовнішній вигляд автомобіля, модифікує оперення і видає канонічну Волгу, що умовно отримала назву "третя серія".
Повністю змінилося зовнішнє оформлення — з'явилася нова решітка радіатора, прозвана «китовий вус», що складалася з 37 вертикальних стійок, бампера без «клацань» з горизонтальним членуванням на дві половини — нижня пофарбована в колір кузова. Капота зникла фігура оленя і молдинг, загальна ідея дизайну «Волги» 1962 року — менше хрому, більше чистих ліній. Дещо модернізовано — змінено оформлення, з'явилися нові довговічніші матеріали для оздоблення (шкірозамінник — повінол для стелі, нова вовняна тканина для диванів).
На ранніх автомобілях цієї моделі водостоки були короткими, як на II серії. Приблизно з 1963 року на машинах звичайної комплектації з'явилися довгі водостоки, що сягають задніх крил, а покращеної — такі ж, але трохи обрізані для встановлення поясного молдингу. Крім того, з 1962 року перейшли на міцнішу цільну боковину кузова, замість раніше звареної в кондукторі з окремих деталей.
У такому вигляді машина випускалася до 15 липня 1970 року, таку Волгу, в основному, і пам'ятають завдяки її масовості. "Третій" було випущено близько 470 тис. Представлений у БП автомобіль також відноситься до третьої "генерації" 21-х. Був придбаний у 2014 році у відставного льотчика, який був єдиним власником автомобіля. Вже у 2015 році "Вогла" пройшла "повний курс реабілітації" та отримала квиток у нове життя.







