Солідний автомобіль кольору шоколаду привабливо блищавполірованими боками і засліплював мене хромованим фірмовим значком, в якому грало сонце. Фари машини багатообіцяюче підморгували, моторзагадково бурчав... Одразу ж упіймала погляди перехожих:захоплені —дітей, горді — дорослих.— Тепер ти мене розумієш? —досить промовивмій «інструктор», господар шоколадного дива.— «Волга ГАЗ-21» — цекохання на все життя!
Під час нашої невеликої подорожі Ленар, власник раритетної 21-ї«Волги» 1966 року випуску, сидів як на голках.
«Обережніше, не розганяйся, не дай боже, пам'ятаєш мою красуню! » —раз у раз повторював він, мої докази про пристойний водійський стажі неможливість розігнатися на обмеженій території (ми кружляли наплощі перед ДК «ГАЗ») він пропускав повз вуха. — вигукнув Ленар, коли я заглушила мотор, і ласкаво погладив теплий блискучийкапот.
У правоті його слів я переконалася відразу — лише раз прогуляласяплощею, де урочистими колонами красувалися легендарні 21-і «Волги».минулі вихідні на Автозаводі відзначали піввіковий ювілей початкувипуску автомобіля «Волга ГАЗ-21».
День народження найвідомішої моделі «Волги» зібрав у НижньомуНовгороді та її «батьків» — конструкторів та випробувачів «ГАЗу», та гарячих любителів, які зберегли любов і вірність цій машині навсе життя. 21» взяли старт у столиці на Червоній площі і, подолавшишлях у 498 кілометрів, фінішували на батьківщині своєїулюблениці.
У п'ятницю, 18 серпня, вони прибули на Автозавод. Співробітникикомпанії «Фабрика чистоти» до блиску вимили автомобілі, і«волжанки» у всій вроді постали перед нижегородцями. А умільцікомпанії «Корпус Груп» спеціально на честь учасників пробігу спекливеличезний ювілейний торт із цифрою «50» та почастували святковимобідом.
З яких лише регіонів не приїхали фанати «ГАЗ-21»! Україна, Білорусь, Молдова, Прибалтика, Казахстан, Москва, Санкт-Петербург, Тула, Волгоград, Самара, Урал, Західний Сибір.
— Я свою ластівку півтора роки шукав, — каже москвич ВалерійГадіян, хазяїн біло -зеленої «Волжанки» 68-го року випуску. — Коликупив, машина була у ідеальному стані. У ній досі все «рідне», нічого не змінював!
Про «рідну» надійну «начинку» з гордістю говорили всі господарі.Ленар Валіулін з Татарстану, той самий «інструктор», і зараз їздитьсвоєю 40-річною машиною щодня! Та ще й заробляє — щоп'ятниці возитьвесілля. Від охочих покататися у знаменний день на раритетномуавтомобілі відбою немає! Але це швидше виняток. В основномувласники своїх улюблениць тримають у гаражах, пестять і плекають івиїжджають лише зрідка — для душі. >
Машина - звір!