У березні 1978 року дебютувала модифікація з рестайлінгом, відома на деяких ринках як модель "Mark 2". Вона відрізнялася переробленою носовою секцією, новим інтер'єром і появою замість Essex V4 двигуна Pinto від моделі Ford Cortina. Однак у ранніх двигунах Pinto у Ford Cortina багато власників транспортних компаній мали випадки з передчасним зносом розподільчого валу, тому протягом двох років Transit 75 був доступний з двигуном Ford Kent «Xflo» 1.6 L. Потужні Транзити, призначені для поліції та швидкої допомоги, використовували модифікацію двигуна Essex V6 3.0 L.
У 1984 році дизельний двигун York модифікували в 2.5 L «DI» (безпосереднє упорскування). В цей же час Transit отримав рестайлінг, що включає сіру пластикову передню решітку із вбудованими кріпленнями ліхтаря, оболонку навколо покажчиків поворотів, довші торцеві кришки бампера та задні ліхтарі різного призначення: туман, поворот, задній хід, також бічні ліхтарі для вантажних фургонів. Цей незначний рестайлінг, як правило, не приписується до нового «Mark»-номеру.
















