Наш смарто-замінник, наш пиріжок, пончик або, як каже тато, «булочка за 3 копійки». Машини стали приганяти все кому не ліньки: Америка, Грузія, Європа. Ми не стали винятком.
Після поїздки до Європи за запчастинами вирішили спробувати привезти собі машину. Звичайно ж, самостійно, незважаючи на 100 500 осіб, які в черговий раз говорили, що «у вас нічого не вийде». Перевіримо, як насправді.
Запчастини з Польщі привезли, машину з Німеччини пригнали, у Чехії попрацювали. Але не про це.
Спочатку ми їхали за старенькою фабією з пробігом 100 тисяч. Дешево за ціною, дешево у розмитненні, ну і в крайньому випадку в Києві можна буде продати з невеликим профітом. Ми вибрали майданчик, де вже купували наші знайомі. Так було простіше:
- Відсутність мовного бар'єру.
- Впевненість, що всі документи підготують за нас.
Поки ми доїхали до майданчика, фабію продали. І ми почали обирати із того, що було. Зворотних квитків-то у нас було.
З варіантів ми також розглядали VW Up/Skoda City Go, VW Fox… Але в результаті то нам не подобався стан, то пробіг, то рік, то ціна, то CNG, а не LPG (який більш популярний у нас). Коротше, ми вирішили переночувати, поїсти, відпочити, подумати і почитати… але за фактом ми просто поїли і завалилися спати.
Наступного дня ми вирішили звернути увагу на Ford Ka. У Києві їх використовували для доставки наших обожнюваних СушіЯ. Мені здавався Ford дуже маленьким, а нас було 3 особи і попереду більше 2000 км. Хлопці сіли в машину і виявилося, що фордик дуже місткий. І ми давай вибирати, який краще. Сто-шники з нас так собі, і ми чисто інтуїтивно вибрали найкращий варіант на наш погляд. Через кілька годин ми отримали документи і попрямували у бік Берліна. Як кажуть, ти не був на берлінській стіні, ти не був у Німеччині.
І при в'їзді в місто у нас почало стукати щось в області двигуна. Але тим не менш, ми успішно дісталися Києва. Намагалися з'ясувати, що за стукіт, але офіціал не знає, женуть на Фіат. Фіат каже: «А чого приперлися, у вас же Форд». Поїхали на СТО, де нам сказали, що у нас от ось стукане двигло, зламали трубку на фільтрі… але це буде окремим постом. Коротше, з цим стуком ми вже наїздили близько 15 тисяч, з'їздили ще раз до Європи. За рік володіння поміняли лише свічки, колодки, олії та фільтра. Всі!
Ми без проблем поміщаємося в 4 в цю машину (2 дорослих вгодованих людини + я з братом, теж не зовсім худенькі) і там куди комфортніше, ніж у Jimny!
Підблю підсумки: маленький, місткий, економний автомобіль. І на відміну від смарта, повноцінна машина. От власне і причини, з яких Суба була захована в гараж!
Той випадок, коли покупка «заплющеними очима» виправдала себе на все 100%! З приємностей — до цього ніде не випробуваний старт/стоп. Люблю всією душею, дуже рятує, коли затупив зі зчепленням і заглух.







