Машина була куплена в далекому 2011 році за реальні копійки як друга машина в сім'ю. Тоді я ще не міг подумати, що зараз буде з нею творитися. Вкрай, машина стояла з 2011 до десь 2015, потім їздила рік і застукав мотор. Кинулися так, і кузов взагалі не айс. Машина поїхала далі в гараж на довгобуд.
За цей час вона повністю переварилася, частково пофарбувалася, т.к. старі деталі намагалися відновити, але не вийшло. Довго чекали новий метал, бо в моєму місті його було дуже важко дістати. Так само шукали по Україні, в наявності мало було.
Коли стукнуло 18, з'явилися права, ну і потрібна ж машина все-таки. І ось фордик став моїм подарунком. Пішов процес: все днище, вся підкапотка, підкрилки, салон зачищалися вручну щіткою на дриль або болгарку. Оброблялося дорогими антикорозійними матеріалами (а не просто заливанням жиром), другим шаром клали грунт.
1,1 і 4-ступка, пізніше була підкинута 5-ступка. Підвернувся донор ескорт 1,4, тільки не купе варіант, та й він вже 1991-го року, битий. Зняли мотор, торпеду, задні сидіння, люк, всю проводку, електросклопідйомники і купу плюшок, яких не було в моєму форді 86-го року. 175 сил при невеликих затратах.


