Думаю, що я, як і всі хто зараз читає цей пост, з дитинствахотів автомобіль. У 14 років катаючись на бмх я захворів авто-темоюі почав вечора безперервно просто читати автостаті, розбиратися якпрацює той чи інший механізм, дивитися все, що є про авто (топгір, ерика, академіка і т.Д)
І ось з тих пір нічого не змінилося! Мені 20, а я щовечора роблюодне й теж — сідаю і читаю чи дивлюся щось на автотематику, мріючипро власне авто... Кожна власна відпустка (а це лише 45 днів нарік, бо навчаюсь у вищому військовому з 18 років) катався на татовіskoda octavia 1.9tdi І ось, взимку 2018-2019 року, батьки дозріли (або батькові набридло що я беру його авто) і прийняли рішеннякупити і мені машину. На захід України я випадково натикаюсь наоголошення у своєму місті, недовго думаючи набираю номер, домовляюсь про зустріч із господарем і їду дивитися… З першогомоменту запав у душу мені цей фунтик (так назвав його колишнійгосподар). Я готовий був його забрати.
Проїхалися, подивилися косяки, побачили, вдарили по руках і забралиавто.
Відразу ж перегнав його до Києва, бо служу в Києві. Перегін був нескладним. Доїхав, я б сказав - долетів, без проблем. Ps життя домене www.drive2.ru/r/fiat/punto/ 475853515290312790
