Замучила ностальгія. Батько ганяв вояджери, каравани та таун кантрі в кінці 90-х. Покохав їх з юності і вирішив обзавестися універсальним мінівеном.
За болячками:
— Машина повністю сліпа. Світло є, але не видно нічого далі капота. Гнав 350 км із Чернівців до Вінниці у сліпу.
— Великі проблеми з електрикою. Глючить все.
— Питання по свічці розжарення: гріє 2 сек. і відрубується. Потрібно робити примусовку.
— Зчеплення.
— Стартер + втягуюче (дуже важко вранці).
— Ходівка спереду має трохи косяків.
Одним словом - мінівен. Шарани, Одісеї, Цафіри не дивився, тому що бюджет, відповідно стан по цих автомобілях був не дуже. Наприкінці 90-х батько ганяв Гранд Вояджери/Каравани, і ці машинки дуже сподобалися сім'ї. Їздили ними як у природу, так і за кордон. Дуже приємні спогади залишилися від поїздок до Болгарії та Греції.
Шукав Караван 2 тижні, в основному траплялися вантажівки, перероблені під пасажирів, а хотілося заводський пасажир. Свій караван знайшов випадково, вже перед сном, закинув у "обране" і пішов на бічну. З ранку зателефонував до господаря, все розпитав і домовився про приїзд. Їхав із дружиною та товаришем 350 км у м. Чернівці, там і забрали його. Назад їхали на нервах. Світла особливо немає, це болячка всіх вузькооких автомобілів, так і на додаток каламутні фари з брудом усередині, і багато інших приколів, починаючи з глюків з електрикою, закінчуючи зчепленням. Але не такий страшний чорт, як його малюють. Перетрусив усю електрику, поміняв непрацюючі свічки розжарення і вже не погано. Фари розпаковувалися, милися, шибки полірувались, птф так само відновлювалися. Зараз по освітленню не ідеально, але вже можна нормально рухатися.
Далі прогнозуються роботи за списком:
— Заміна комплекту зчеплення
— Заміна всіх розхідників по мотору та ходовці
— Перетяжка стелі та стійок
— Заміна роликів зсувних дверей
— Заміна штифтів завіс передніх дверей
— Установка дхо
— Установка рейлінгів та спойлера
— За сезоном буде взута в r17 від Nissan Pathfinder
— Хімчистка, полірування, підтампування подряпин
— Антикор.
Загалом машина подобається, дуже гідний стан по мотору та кузову. Дуже радує кастомний панорамний дах, чистий та доглянутий салон із капітанськими сидіннями. Витрата: місто 9, траса 7 соляри. Можливо, заморочусь і трохи ліфтану додж, тому що машину брав в основному для попередніх поїздок на моря в кемпінгу та на Дністер влітку.
ДВС: VM54B шестерня 2.5TDI 116hp, 1998 р.в.








