І так, почнемо по порядку!
Цей баранчик був куплений у червні 2007 року, тоді вони тількипочинали у нас з'являтися. Якось раз по дорозі додому побачилирекламу (на білборді) даного красеня, прийшовши додому відразузайшли в інтернет і почали шукати інформацію про нього.Інформаціїбуло небагато, переглянули все що змогли, і вже наступного тижняпоїхали до салону, щоб побачити живим, але на жаль побачити ми йоготак і не змогли, тоді було прийнято рішення ще трохи почекати іякомога більше про нього дізнатися. Що поставок з 2.4 мотором внашу країну немає (((
У лютому було прийнято рішення брати 2.0, знову до дилера, і тутуже почалося найприємніше:вибирати комплектацію та колір машини).)> Одразу хотіли щоб у машині було все що тільки можна (саб, люк, шкіру, хром пакет…) довго вирішували який колір вибрати:срібло, чорний або золотистий (бризки шампанського), зупинилися назолотистому, прекрасний колір, не маркий і презентабельний +виділяється в потоці.
Зробили замовлення, залишили завдаток, дилер сказав чекати 3місяці.
Тут уже підходить час їхати за машиною, і ось новина, дилер наказавчекати ще 3 місяці, після цього було вирішено забирати завдаток ішукати калібру у чорного дилера.
Був довгий пошук і ми знайшли нашого Доджика. Далі відбувалося вседуже швидко, дзвінок і наступного дня ми вже в Києві, в салоні, розглядаємо баранчика, перший тест-драйв і було одразу ухваленорішення — БЕРЕМ!
Машина просто ВОГОНЬ, для міста, природи— просто супер. З бокуначебто такий не великий, а насправді місткий.
Побували в багатьох місцях на ньому, і потрапляли в різні ситуації, але Доджик не колись не підводив, завжди виручав.
І ось мені виповнюються заповітні (для будь-якого пацана) 18 роківі тут подарунок від якого я був на сьомому небі від щастя; Я в свої18 стаю господарем Калібру, це був найкращий подарунок для мене., і після 2-х тижнів катань з батей, я беру ключі і їду кататисянічним містом)))) Це було просто не передати словами, не що незамінить ті відчуття, коли натискаєш газ у підлогу (рев мотора), утебе аж дух захоплює ... Але на жаль все добре колись закінчується, підійшов кінець літа, час їхати на навчання в інше місто і в меневиникає питання, а що ж з Доджиком робити, загалом було прийняторішення - я забираю його з собою.
На даний момент катаюся на ньому в універ і на роботу. Тішить менещодня, машина як для студента просто шикарна,