Ну що сказати, ось наш сиріт, улюбленець сім'ї :) Довго вибирали свою першу машину. Хотілося чогось оригінального, що виділяється і красивого ;) Додаткові вимоги: бажано купе (так, ми егоїсти) і щоб моя двометрова тушка відчувала себе в машині комфортно і затишно :)) Переглянули купу автомарок, безліч моделей. Тест-драйви, огляди, рекламні буклети — вибір поступово звужувався все вже і вже.
У результаті зупинилися на трьох машинах: Сеат НьюЛеон, Сітроен С4 і Пежо 307. Пижик був нашим фаворитом, але він відпав першим, як тільки стали відомі ціни на нього. Сеат і Сітроен. Наступним етапом було безпосереднє відвідування автосалонів і знайомство з машинами наживо :) То не те... Не почуваєш себе єдиним цілим з машиною. Немає почуття єднання.
Ідеал))) Зручно, комфортно, затишно :) Саме воно! :) Панорамний дах давав відчуття певної відкритості та додаткової свободи, як у кабріолеті. Ступінь оглядовості шалено радувала :) Приємно було уявити собі, як ми з Аліною в черговий раз поїдемо на вихідних на дропзону і можна буде спостерігати викидання і приземлення парашутистів, не виходячи з машини :) Загалом, було вирішено :)
Дружина мріяла про чорну купешку з панорамним дахом і обов'язково зі шкірою. Зі шкірою в комплекті йшов тільки 2-х літровий VTS, проте ціна на нього була вищою за наш допустимий поріг. Це засмучувало. Але доля тут вирішила нам підіграти. Мотаючись у справах містом, Аліні попався автосалон, в якому стояв новенький С4 з написом "тюнінг". Чорний С4, з панорамним дахом та з чорно-червоним шкіряним салоном. Це була доля ;))





