Історія цього автомобіля почалася в 24.12.2004, коли йогозабрали із салону.
Моїм автомобіль став 6.05.2012, була неділя, Юр'єв день.Ну щосказати, купівля автомобіля — це завжди свято, і тут не важливо, перший цей автомобіль чи 101. У той день ми пішли на базар утрьохіз дружиною та татом. ", переконалися, що людей там немає - одніперекупи. І цим баригам-спекулянтам абсолютно до фені, ніжторгувати. Здається, що всі вони настільки впевнені в собі люди, щоможуть впарити будь-яку корч будь-кому. "але я знаю, хто тут псих."- співає Розенбаум.
Загалом ми всі троє були розчаровані базаром і коли доходили докінця останнього ряду, побачили ЇЇ! Головна ознака вірного вибору -те, що перекупи до цієї машини трохи в чергу І тут я зрозумів (недурень, дурень би не зрозумів), що якщо ми цю машинку не купимо угосподаря, то через тиждень ми її ж купимо у бариг. Рідній фарбіВЕСЬ, ні краплі іржі, навіть без серйозних відколів, тількипередній бампер міняний, але оскільки вони не фарбовані, то дофені. Дивимося, не таксі, пробіг 76800 км рідний, мотор шепоче, нульова запаска, всі стекла рідні. Звичайно машинка добреобслужена. Так що при купівлі сумнівів не залишилося (як і амбіційвзяти Т250, як планувалося спочатку). Розговорилися, мужик —стоматолог, душа-людина, дружина вчителька та донька школярка.Поїхали до нас у гості, на чай, потім оформили документи, потімпоїхали відвезти їх (вони самі з Кам'янця-Подільського). Ось такаісторія! А ще кажуть, чудес не буває! А потім понеслося:Купивдвірники, чохли, музику, сам вирізав з ковроліну літні килимки, поміняв-масла-фільтра-ролики, поставив вітровички і доводчик стеколось власне і все! Заходьте до нас з Овечкою в гості, ми гостямзавжди раді!
ПС:Про все своє минуле досвід автолюбителя розповідати не буду, скажу тільки "знаємо, плавали". Перед Авео рік їздив на Ланосі з1, 4 (українським) мотором. А що робити? У країні криза, на дорогумашину бабок поки що немає, тож обираємо "краще з доступного" :-)
