Стою я на зупинці, з цвинтаря їду, смуток, мокро і холодно... І тут я бачу, як чорна, блискуча красуня кидає на мене свій відблиск в сірий день. Я закохалася в цю машину. Я полюбила її погляд, її форми і спритність, це була Шевроле Авео. Точно кажуть, що всьому свій час, лови свій момент. Я просто опинилася в потрібному місці в потрібний час і отримала те, чого дуже довго хотіла.
Ну от, власне, я і дочекалася цього моменту. Забрала я машинку з автосалону, купувала в УкрАвто (менеджер попався той ще говнюк). Втім, зібрала всю силу в кулак і все-таки витримала цю складну, довгу операцію. Після мук - транзитні номери і ключі в руки, і давай до побачення! Їздила на ВАЗ-2107 і ВАЗ-2109, це мабуть машина моєї мрії. Відразу ж роздяглася до футболки (пічка просто супер, аж спітніла).










