Прошу любити та шанувати - легендарна "бандитка", BMW e34
Одна з найбільш популярних і успішних моделей баварськогоконцерну.
Власником цієї красуні ( одна з останніх е34 — 1995 р.В.) я став у2011 році… до цього вона вже встигла кілька років поїздититериторією України, але в дуже дбайливих руках і в основномувикористовувалася як машина вихідного дня.
На момент покупки пробіг у машинки був лише 230 000 км (не багатояк для 16 літнього авто з таким ресурсом)… відповідав пробігдійсності, на що і вказувало загальний стан автомобіля. Це бувпробіг Україною, а 200 000 км вона пробігла якісними німецькимидорогами, що підтверджувалося повною сервісною документацією. Ядовго шукав подібний екземпляр, але чомусь дійсно вартих я в тоймомент не знаходив... І тут випадково я натрапив на неї... Судячи зфото та описів — дуже гідний апарат, але мучили мене сумніви накшталт "якщо вона така класна — то чому її ще ніхто не купив"...)))Швидше за все могло позначитися не найвигідніше географічнерозташування — машинка знаходилася на краю нашої географії, підукраїнсько-польським кордоном.
. Добиратися до місця було справді не зовсім зручно. Мене люб'язнозустрів господар, який згодом залишив приємне враження, і відвізпоказувати бумера. Машина стояла в сухому та теплому боксі, чистата злегка в пилюці. Коли відкрили бокс — я закохався в неї зпершого погляду… цей класичний силует у стані близькому домузейного не зміг не зворушити мене. Машину оглядав сам, без "спеців" і діагностик ... Подивився кузов, днище, ходовку, двиг ...перевірив і "перерахував" VIN - всі ок ... Прокотилися - супер! Алея не очікував, що саме сьогодні я її знайду… у мене з собою булолише кілька портретів Франкліна, але господар погодився на завдатокі ми домовилися, що через день приїду її забирати. До речі, щеоднією причиною чому машину не забрали до мене — АКПП… усі фанатихочуть е34 на МКПП, а ця на АКПП… але мене це не зупинило.
Передати яким важким було очікування – не реально! Машина настільки запала мені в душу, що я не міг не думати про неї… арозуміння того, що в такому стані знайти другий екземпляр в Україніпрактично не реально — дошкуляла ще більше… я переживав, щобгосподар не передумав мені її продавати чи не продав за ці 2 дні їїкомусь іншому ...)) Настав той довгоочікуваний день - я приїхавзабирати її ... Машину на щастя нікому іншому не продали і вонатаки дісталася мені …)))
Поки що переоформляли в МРЕО — я дізнався, що моя нова покупка…увага! що вже моя 34 була раніше у викраденні… Сказати, що я бувшокований — нічого не сказати. Дізнався це правда від власника авто... Бумер то йому приганяли від німців на замовлення, шукаючи кращещо було на той момент з цієї моделі. Пригнали звичайно лялечку…пальчики оближеш… Через кілька днів після того, як йому їїпригнали, він обмивав із дружбанами покупку в шинку… і тут вийшовшина черговий перекур, вони не помітили на колишньому місці предметобмивання, тобто самої БМВ… Спочатку він подумав, що це розіграшдрузів, але невдовзі зрозумівши, що це не так — взявся до пошуків.Так як він був у місті людиною досить впливовою (деталіупускаються), то машину він знайшов досить швидко ... Через паругодин бумера повернули, вибачившись, люди сказали що не знали що цейого нова машина ...))) Благо автомобілю не встигли нашкодити … інадалі на автомобілі це ніяк не відбилося, ні на техчастині, ні надокументах. ))
Їхав я додому зі швидкістю максимум 90-100 км/год, звикаючи донової машинки.))) але приїхав я ще засвітло… мою нову покупкувстигли помітити всі хто тільки зміг — сусіди, родичі, друзі… слиниу людей текли рікою… я ніколи не забуду цих поглядів. Так, машинкане нова, їй на секундочку 16 років… але стан дасть фору багатьоме39 і свіжішим моделям… виглядав бумер шикарно. Далі буде…
