Привіт читач!
Значить справу було так:
Я колись у дитинстві, року так у 97 сів у нову машину свогокоханого дядька, на той момент це був новий БЕМЕВЕ е36 огиднонеприємного червоного кольору але у гідній комплектації та на 42-му(1, 8 двовальний) моторі, ми почали рух і тут мій внутрішній бридкийта писклявий голосочок сказав що це та тачка яку потрібнохотіти)
І ось прохотів чимала кількість часу я все-таки його купив!
Купівля цього чорного виродка була дуже дивною і не схожою ні запідходом ні до кінця ні на одну мою покупку чогось. Я зазвичай вседовго і ретельно вивчаю перед тим як прийняти якесь рішення, алетут сталося все взагалі по іншому. Дивився на різні варіанти, думаві про мерседесах типу 124, 126 і про БЕМЕЕ е34, е32, і звичайно жпро е36 але якось не розглядав її як колісницю на кожен день, тобтов ролі корча щоб по фану вкалечивать з друзями вечорами 36 це длямене саме те, що потрібно, але ніяк не привіз. Закинув кентамвудку, що шукаю 34-32. Шукав тижнів зо три, бігав, дивився...втомили підйомники і вид до болю прогнилого баварського відра( Вженавіть почав потай що б ніхто з друзів не дізнався дивитися навсякі там сивики)))
І тут мені дзвонить мій друг Смол і каже їсти чорна на "пісюрику" (м50 по-людськи) свіжопофарбована на спортситс і на кліматі, стоїтьу нас у гаражному кооперативі їдь дивись! )
Я з усієї сили рвонув туди, поки добирався відразу ж голові почавмалювати картину що там стоїть кльова чорна 34 і я її вже ща куплю)Але приїхавши на забите місце я не побачив 34, зайшов у гараж і зпорога почав лайку лайку розкидати) Подумав жартівники пожартували, але мені швидким і коротким матом, вивели на вулицю і я побачив тусаму залізну паскуду яку люблю досі) Так це був чорний 36 науриганському сракерському вихлопі з базару, на страшно жахливомусиньому салоні без водійської карти з незрозумілою ходовкою, заднячастина машини шкребла на всіх поліцейських а морда дивиласябоженькій прямо в очі) З купою косяків і недоліків, і я це всебачив і розумів, але з якоїсь досі незрозумілої причини не загнавшийого на підйомник і не продумавши кілька днів над рішенням мипоїхали робити довіреність ...
Я спочатку бігав і стрибав як останній Євлампій, радості не булоболю, як приворожили… але потім я почав тверезіти і розуміти щовзагалі за корито з гайками і шматками проводів я взяв. Ходовийреально не було, куховарка вона була ніби дуговим зварюванням засараєм у тракториста дядька Гриші тим же напівп'яним дядькомГришем... З заднього сальника масло било струменем по зчепленню івоно буксувало ... Коробка і редуктор видавали симфонію шестерні, що б'ються, а передачі всі включалися крім другої з дикимхрускотом, друга взагалі не включалася, відхрустіла ще до мене.Скло заднє і то довелося переклеювати, мабуть, попередній господарсам його вклеював, типу так дешевше, а озеро в салоні це недешевше, я так думаю. Сайлентблоки майже все випресував пальцем неособливо напружуючись, насос гідропідсилювача керма вив як слонихапри пологах)))
Ну думаю метнувся, тепер петляй, корчуватимемо потроху)
Перше що зробив це поміняв коробку та вихлоп, неможливо було житипросто з цими хлопцями. Потім захитав брівку так як думав що всевмію все можу, і почав змінювати всю ходовку, ставити розвальніважелі, варити редуктор, гвинти, опорники ШС, великі гальма і такдалі, одним словом привів все в робочий стан. Зібравши цей супнабірдля дрифтуна-початківця я почав сипати) Ввалював так кілька тижнів, помінявши пару приводів я благополучно його розмотав профольксвагена, що підрізав мене, і паркан. Найприкріше що це булонавіть не боком((((
Поки ведуться відновлювальні роботи…
Дуже повільно йдуть, я б навіть сказав повзуть, але я не втрачаюнадії і тихенько рухаю) цю тимчасову нерухомість)
Дякую за увагу, сподіваюся було хоч трохи цікаво, я слабкуватийрозказчик, видавив із себе все що зміг)) якщо ще че згадаю, додам)