Була у мене мрія з дитинства саме червона BMW e36 купе. Зісльозами на очах дивився фільм "траса 66" і говорив сам собі щоніколи б собі такого не дозволив ., навчання, робота, метушня інудні поджопники змусили мене забути про мрію дитинства, щось менесмикнуло почати прибирання і я знайшов коробку зі своїм дитячиммотлохом де лежали сторінки з авто журналу із зображенням червоногокупе, там же лежав брелок BMW. Кинувши все це побіг до комп'ютерашарудити простори автопродажів.
Пошуки тривали десь тиждень і подивившись досить велику кількістье36 купе я почав потихеньку розчаровуватися і розуміти що машинутакого року в гідному стані знайти дуже складно або дужедорого.
І ось мені трапляється та сама червона купе, ще й у моєму місті, але біда що вона на автоматі, хвилиною пізніше клацає думку про тещо це ж чудово (червона BMW, на автоматі, з фаркопом. Значить). Їїне розривали) дзвінок з продавцем, пару безсонних ночей очікування, ось я їду не дивитися, нервую так чи то йду на перше побачення (таквоно в результаті і вийшло) і ось відкриваються ворота гаража і ябачу її. Вона була зовсім інша і не така як ті попередні е36, яходив кругами сподіваючись знайти вади, але не знайшов нічого. Осьабсолютно. Потім ще дві безсонні ночі, їдемо на станцію, дивимосямашину знизу, потім їдемо в МРЕВ і ось, 14 лютого на день усіхзакоханих я стаю її власником. Це не передати словами, то почуттяколи нарешті збувається дитяча мрія.
Ех, гаразд, вистачить лірики))
Машина взялася на щодня і чекає на встановлення МКПП, перебираннявсієї ходової та приведення в стан оригіналу, у тому числі й рідниймагнітофон)
