Автомобільна історія в Швейцарії почалася з класичного мінікупера, потім він був проданий і куплений MINI Cooper S.
Потому я вирішив поміняти на 330-ю)) Через пару тижнів я сів закермо її 330-й, від цього моменту, до придбання мого чорного другапройшов рівно тиждень, тк Наступної суботи я вже домовлявся прообмін мого міні на бумер, у результаті змінилися, ключі — на —ключі). M3 e46 і хотіла позбутися 330-ої, поки ми дивилися бешку, хлопці намотували кола навколо мого MINI Cooper S, потім послухаличудовий Remus вихлоп і почали щось бурхливо обговорювати німецькою, я нічого не розумів, домовившись що я передзвоню на сл день і скажуточно відповідь, купую чи ні ... Їхали ми на двох авто, тому всюдорогу підтримували зв'язок по телефону, колись я запитав, чижартувала вона з приводу них, через пару хвилин я вже пропонувавхлопцям обмін ключі-на- ключі і через три дні в документах на бумербуло моє ім'я =)) Зараз звикаю до заднього приводу, до цього їздивв основному на повному і передньому ... Спочатку було як мінімум незвично, коли передня вісь розвантажена і кермується машинка зовсімпо-іншому)) Потім я звичайно ж вирішив почати користуватисяпривілеєм заднього приводу і намагався закидати жопу в поворотах, відразу зрозумів що не все так просто, як здається))) У горахвідразу ж вдалося зробити 180 і опинитися на зустрічній) Післяцього випадку роблю все акуратніше, вирішив для початку навчитисяце робити впевнено на порожніх парковках і потім тільки переходитина гірські серпантини=)
> На даний момент розганявся 230 автобаном, йде дуже впевнено, натій же міні 230 було їхати ну ДУЖЕ стрімко)) більше будемо їхативже в Німеччині, не хочу залишитися без прав)
