Сиделі пили каву в одному з Київських Кофехаузів. Я як зазвичайвивчав Авторіа в пошуках е30. Трійка у мене була пару років тому, але той проект закінчився продажем машини). Ностальгія…
Переглянувши всі дводверки \ шерокостопі \ не грнілі \ з мотором не1.6 \ і не карбюратором \ і не сумного кольору ну і тд і тп, бувзроблений попередній вибір у бік цього автомобіля Після розмови звласником — все стало зрозуміло, чия була, хто збирав, які боки іт. Д. Мене все влаштувало на 100% Якраз підїхав мій друг Саня, взяв каву і запитав, а як справи. А я йому відповів чи не хоче віну Маріуполб (київ-Маріуполь 730 км бездоріжжя). Відповідь менеприємно здивувала. 7 вечора — ми виїжджаємо))) А тепер увага! ближнім світлом і поточним сальником колінвалу, але на нас чекаєБМВ. Вловити резонанс) Диск доїхав, а колесо — ні)) 11 ранкунаступного дня.
Продавець 3 хвилини огляду — весь вогонь. Гроші в руки і мипоїхали, ось тільки можна ми матиз тут залишимо? )) Машина за 700 кмз'їла 2 літри олії і шанси на ній доїхати назад були рівні нулю.Ось і досі бідний Матіз стоїть на станції за 700 км від києва))))Вихлоп дірявий, але в машині тепло. Багато снігу, туману, зновугодин 10 їзди. І ось уже бориспіль. Потрібно помити машину. 30 грнта завдання виконано. Бориспільська 215 км\год і є запас але трохивідчувається дизбаланс розварок.
Завтра по роботі в Іванофранківську — ця історія веселіша…