Дуже надійний та зручний автомобіль, який і сьогодні може датифору новим автомобілям вітчизняного виробництва. А при своєчасномуобслуговуванні та якісному ремонті може навіть змагатися з більшсерйозними конкурентами.
Критерії вибору я думаю були стандартні для кожного покупця:
1. Ціна — головний критерій визначальний вибір авто особисто длякожного;
2. Вартість обслуговування — багато їздити… мало ремонтувати…, аякщо й ремонтувати не дорого;
3. Динаміка/витрата — їхати швидко… але не на заправку;
4. Якість збірки/матеріалів - при їзді слухати улюблену музику, ане тарахтіння дешевого пластику;
5. Комплектація - хоча багатьох людей і лякають електронніпомічники в автомобілі, але для мене — чим більше, тим краще!
І тут почалися муки вибору… Спочатку доглядав собі Lanos, алецінники на них були поза моїм розумінням. Після цього почаврозглядати покупку MAZDA 626 GE… потім GF, але якось не склалися…Після цього звернув увагу на AUDI, і почалися болючі пошуки…
Історія покупки:<
Як виявилося, знайти такий автомобіль, та ще й у хорошому стані, дуже важко. Переглянувши практично всі машини, які продавалися натой момент у Харківській області, зрозумів, що це не те, що важко, а скоріше нереально. Практично всі переглянуті автомобілі булипісля серйозних аварій, на відновленні яких явно дуже заощаджувалиі станом яких було видно, що свій перший мільйон кілометрів вонипроїхали ще дорогами Німеччини. Були також непогані машини, але їхкомплектація складалася з гідропідсилювача та підігріву задньогоскла… а оскільки ми з Вами живемо вже в 21 столітті, то вважаюнаявність такого атрибуту як кондиціонер — обов'язковим.Зневірившись знайти гідний екземпляр у рідній області, булоприйнято рішення не відмовлятися від задуманого, а розширитигеографію пошуку.
Перші враження:
Ну ось… гроші віддано, куточок тех.Паспорта відрізаний, червоніномери прикручені… попереду шлях додому… />
Перші враження від водіння були непередавані. Натискаєш на педальгазу - вона ЇДЕ, тиснеш гальмо - гальмує, а кермо крутити на місціможна взагалі одним пальцем. Емоцій було море поки їхав 300 кмдодому.
Бо купував машину на травневі свята, а довідка-рахунок булаоформлена не на мене, то найближчі чотири дні мені знову треба булокататися на жигулях. Я навіть не міг подумати, що за якихось 300 кмя зможу так звикнути до іншої машини. Сидячи за кермом машини, якуя холів і плекав три роки, була вже не та... Їхати вона геть-чистовідмовилася... Як і гальмувати, та й сидіти вже було не таккомфортно як раніше.
Чотири довгі дні очікування... І нарешті в моїх руках - новенькийтех.Паспорт і новенькі номерні знаки...