Всім Привіт!
PS Модератори попросили оформити російською, а оскільки Я зУкраїни — і писати російською не вмію (без помилок) користуватимусяперекладачем Yandex-а — тому за некоректне висловлювання і помилкипрошу поставитися з розумінням.
Після закінчення університету, ставши на шлях самостійного, дорослого життя, маючи вже певні переваги — Я почала вибирати собіперший власний автомобіль.Критерії були такі — щоб авто було небанальне (для мене банальне - це таке авто яке не може розігнатисядо 100 км/год за 7 секунд і більше), дарувало FUN і було як автовихідного дня але на кожен день.
Дивлячись на мої забаганки і так як грошей я ще багато незаробила, а банальне авто в мене вже було — на нових із салону япоставила одразу хрест. Конкретну марку (але без турбіни іопозитного двигуна — погані спогади про STI) Німці та Європавідпали відразу, тому що всі не банальні машини, що входили до могобюджету, були із заднім приводом (любов до заднього приводу у менене склалося якось — якщо б одразу вчитися їздити на 330 можливо ісклалася б). А з повним приводом були надто дорогими.
Залишилися лише з повним приводом японці. До речі, на мою думку, японські машини навіть більш надійні та економічні вобслуговуванні. Але і тут мене спіткала невдача. Всі машини зповним приводом були або занадто дорогими, або не на кожен день, або їх не було в Україні і найголовніше крім покупки її потрібно щей обслуговувати, а це при самостійній, молодій, незаміжній дівчиніяк не дешево.
Добре, що у мене є хороші радники (родина не маленька) якіпідказали щоб я не «випендрювалася» і купила хетчбек на передньомуприводі (а так хотілося купе). І обслуговування простіше, і їсть7-11 л. На 100 км А-95, а не 12-20 л. А-98.
Посиділа я, подумала (на передньому приводі керування більшсхоже на повний привід, зі старту взагалі щось не дуже, але приролі буде майже однаково) і вирішила нехай буде так. Але і тутвибір не дуже великий спочатку здавалося, що в Європі є VAG & Co, OPEL, Renault, Peugeot/Citroen. У Японії Toyota, Honda, Suzuki, Mazda, Nissan, Mitsubishi. Просіявши через сито своїх переваг всіможливі варіанти (передній привід, без турбіни, хетчбек, FUN, розгін до 7 сек., їла до 12 л А-95 і була дешева в обслуговуванніта недорога при покупці) отримала результат — 0.
> Точніше - близька до ідеалу була HONDA civic Type R, алевитрата палива і кліренс (хто їздив нашими "поліпшеними" дорогами -той мене зрозуміє) трохи засмучувало. Незважаючи на невеликінедоліки Я посилено почала штурмувати різні форуми про HOND-е, іось що я дізналася. У HOND є брат (або сестра або кузена) HONDAcivic Si - родом з Америки.Як для мене, вона ще краще ніж HONDA civic Type R — оскількикомфортабельніша. Хоча вона теж має певні недоліки - не хетчбек, акупе (так я і хотіла купе)))).
І знову Я посилено поринула в internet. На ринку такі машинибули, хоч і не багато. У форумах писали, що надійна та невибаглива, а у youtube.com стільки відео контенту, аж заморочиться в голові. Іось коли мені трохи розвиднілося, я краєм ока бачу, що у відеофайлі про зустріч HONDA club поряд з HONDA civic Si проїжджає якась«теличка» на чарівному автомобілі з логотипом ACURA. Через хорошогодядька Google знайшла інформацію, що це ACURA RSX (Type S). Колиперечитала її характеристики (зірки зійшлися, перестали співатиптахи і стало тихо) зрозуміла — ЦЕ ЩО МЕНІ ТРЕБА. Почалашукати…
Шукала довго, майже рік. Якось побачила серед кількох оголошеньчервоненьку. Комплектація була та яку я хотіла (2, 0, механіка, TypeS, рестайл). Але хотілося 2006 року, чорний.
Минув місяць, а чорної 2006 так і не було. RSX-ів взагалі десь20-30 на всю Україну, Type S-ів із них десь із десяток а рестайлтак і взагалі на пальцях однієї руки можна перерахувати.
Привезти з Америки з нашими податками взагалі нереально — завикинуті гроші на її доставку купівлю та розмитнення можна вжекупити зовсім інше авто тут (нове, нафаршироване, масове, мляве, неособисте — як приклад nissan juke). Але якщо чогось дуже хочеш —завжди матимеш.
Хотіла я дуже сильно, тому вирішила не здаватися. Вичитала пронеї все, що могла, переглянула все, де це можливо:висновок такий —машина специфічна тільки зовні — усередині це HONDA з усіма їївзаємозамінними деталями та вузлами (при правильному підході таруками встромленими правильною стороною)
Скільки я перешукала говорити не буду. Можу сказати лише одне —цілих рестайл RSX Type S в Україні майже НІ (якщо 2-3 знайдеться тей добре). Більшість із RSX-ів везлася в Україні як машини, яківідновленню не підлягають в Америці (за законодавством). За моїмиданими до Києва офіційно імпортували лише два RSX-и Type S.
І ось коли вже почали закрадатися сумніви — а можливо це не тамашина, яка мені потрібна., Я зрозуміла, що за весь час поки що яїї шукала, я жодного разу не їздила на ній і цей недолік потрібнотерміново виправити. У пам'яті промайнули спогади, що десь недавноЯ якраз бачила таку машину, яка мені потрібна і саме в Києві.Заходжу на сторінку оголошень - так і є, коштує вона червоненьканіким поки не куплена (відверто кажучи я досі не можу зрозумітичому її за весь той час продажу так і ніхто не купив - екземплярпросто унікальний). Подзвонила, домовилась про зустріч, приїхала.
Перекупи — це погано, але я приїхала лише покататися. Пропокупки та думки не було.
Коли я її побачила — жах:бампер рваний пошарпаний, брудна впилу, в якомусь сухому листі (і це на початок літа), ще йзаводитись не хотіла (акумулятор здох). Усередині ручка кпп безфарби зі сміттям. З горем навпіл завели — поїхали й то лишевсередині майданчика. Швидкість була просто приголомшлива - 60км/год. Максимум. i-vtec вмикався так швидко на першій передачі (надругій передачі майданчик закінчувався швидше ніж ми могли набрати5000 оборотів) що я навіть не могла встигнути зрозуміти що сталося- одним словом на тому майданчику + на першій передачі це булапросто ракета). Додатковим бонусом стала розмова з продавцем, пояких Я ще встигла і посваритися.
Відверто кажучи тест-драйв провели напрочуд добре, щоб явідмовилася від такої покупки. Але чим далі я йшла від майданчика, тим більше відчувала, що машина мене зачепила, що бажання володітинею мене охоплювало все сильніше і сильніше. Я 100% зрозуміла, що ЯЇЇ ХОЧУ.
Все, що було потім вже не має значення головне, що зараз ВОНАМОЯ.