Господар одразу чесно попередив, що машина на ходу, але є проблеми, а саме гальма. Задні гальма повністю розібрані та заглушені, передні працюють але практично не тримають машину.
< Шлях мав бути близько 100 кілометрів, туди мене відвіз мійприятель, у нього до речі теж Москвич, правда 2140. Хорошопереглянувши машину на місці, вирішив брати.Кузов зберігсянепогано, є дві вм'ятини в задні двері, передні двері трохиперекошені, зате в салоні - сидіння, що ідеально збереглися, обшивка стелі і дверей.Місцеві кулібіни поміняли багато деталей набільш сучасні:рульова колонка від 408го, двигун М407Д1 згідроприводом зчеплення, торпеда від 408ого, причому повністюактивна (працюють усі прилади, включаючи спідометр, і навітьпідсвічування приладів. Бонусом йде касетна магнітола "ямаха" здвома касетами в бардачку - Михайла Круга і ДДТ-З-за) своїм ходомризикнув лише пізно ввечері — з села ми вирушили близько 20 годинивечора. Гнати своїм ходом машину, яка простояла 16 років, виявиласяшаленою ідеєю.
Перша каверза
Перша каверза сталася через три кілометри — впала педальзчеплення. Завдяки найпростішій конструкції несправністьвизначилася відразу - зіскочив шланг гідроприводу зчеплення.Десятихвилинний ремонт, і ми їдемо далі. Я на своємуретро-автомобілі їду першим, друг на 2140 позаду. Гальма все гіршаі гірша, тому їду на третій передачі, тримаючи швидкість у межах20-70км/год залежно від дорожньої ситуації. Світлотехніка справна, тому перегін уночі не складає проблем.
І серйозна каверза
Так ми проїхали 40 кілометрів, і ось далі на мене чекаласерйозна каверза. Гнати незнайому машину вночі незнайомою дорогоювиявилося не самим грамотним рішенням. За поворотом мене чекавкрутий підйом. Увійшов до нього на швидкості 50 на третій, відчуваю– не витягує. Я на другу, тягнемо насилу, двигун уже захлинається.я на першу - першу вибило. Я на гальма - а машина котиться назад.Інкстинкт самозбереження підказав упирати її задом у відбійник.Гуркіт, машина підстрибує, і.
Виявилося, що до відбійника я навіть не доїхав. Машина заскочиладном на величезну купу землі, задні колеса висять у повітрі. Машинаціла, все обійшлося. Подальші 40 хвилин пройшли у спробахвисмикнути машину. Підкладали дошки, смикали 40-им москвичем (порвали трос! ). Марно. На годиннику 11 вечора. Час викликатиевакуатор.
Продовження шляху
Евакуатор прибув лише о другій годині ночі. Водій був дужездивований тому, що йому доведеться везти "ікс-п'яті щодня тягаю, атаке вперше" (с).За півтори години Москвичок вже був розвантаженийна стоянці біля роботи. Попереду чекає перебирання гальм та іншийдрібний ремонт. А поки що він виглядає так:Зовні
Всередині
Всередині
Всередині
Коментарі11
карти дверей від копійки? оОО, як вони їх туди поставили
Пробіг 98400 км - це за яким колом вже, цікаво ))
А хрін його знає.
Висновок Х-п'яті частіше ламаються D
Ну ти авантюрист) Удачі з машиною
По суті завдання реставрувати до оригіналу у мене поки не варто. По-перше це надто трудомістко, а по-друге — навіщо? Ця машина — зразок інженерної думки колгоспника, який зібрав докупи деталі з різних моделей і вони разом чудово працюють. найближчих ...
кожен визначає що робити з машиною сам. справа така ... якщо не секрет - цікавить пара моментів - можна фото оббивки диванів під чохлами?
Чохли поки не знімаю, десь через тиждень все скину. Заодно в ЛЗ напишу через пару годин, обговоримо пару моментів.
ок, пиши
Світла обшивка сидінь, світло-бежева
Якщо позбавитися більшості елементів колгосптулінгу і рідні колеса поставити то дуже навіть добре вийшло б.