Шлях на південь із сюрпризом

Загалом як завжди, вирішили з дружиною та дітьми поїхативідпочивати на море. Деякий час відкладали гроші на поїздку, визначивши для себе рівень розтрат як "не відмовляй собі ні вчому". Укомплектувавши машину необхідними речами, рушили в дорогуна світанку, щоб прибути на море до обіду.Із самого початку просивдружину не перевантажувати машину, бо дай жінці волю вона вміститив авто весь будинок, виїхавши з міста і минув піст з дужеввічливими даішниками. Нічого не віщувало форс мажору, як раптомпроїхавши третій крутий підйом я почув металевий стукіт у движку, глянувши далі на капот примітив невеликий викид пари, а вже післяцього моя недосвідчена автомобілями голова направила мій погляд настрілку. Від якої я зрозумів, що поїздка "вдалася". Зашкалювалавона неймовірно. Я різко пригальмував, взяв на узбіччя. Відкрившикапот я побачив розбризкувальний нагрітою водою розширювальнийбачок, і чвакаючий звук в районі основи двигуна. Згадавши як удитинстві батько остуджував радіатор водою, я почав поливати його.але стрілка нещадно показувала перегрів. Це мій перший автомобіль ітому я раніше не стикався з цією проблемою. Проаналізувавшиситуацію я зрозумів - самому не впоратися і став зупиняти попутки.Загалом з горем навпіл ми дісталися на буксирі до пунктупризначення і залишивши машину в першому сто при в'їзді в місто, щотрапилося, вирішили для початку заселитися, а вже потім думати проавто. У сто зрозумівши, що ми заїжджі, і що в нас є якась еннасума, почали лякати нас дорогою процедурою ремонту, Через два днімені оголосили вирок - "повіло голівку, треба шліфувати". Зрештоючерез тиждень перебування мотористи підвели кошторис, розточування+ прокладка + фільтр + робота = 2000 гривень. У результаті намдовелося урізати свій відпочинок на три дні.