Назад у майбутнє частина 4. Фарбування

Після попереднього запису пройшов майже рік. І тому було безлічпричин — ремонт квартири, двічі поміняв роботу, купівля ще одногопепелацу (бо пересуватися на чомусь потрібно), переїзд в іншийгараж — коротше життя дало 200 по зустрічці і проект відійшов надругий план, хоч і не зупинявся.За цей час закінчив роботи зпідкапоткою та салоном і поставив мафинку на колеса - все гуде, їдебадьоро, але про все по порядку.
< Розповідь закінчилася на тому, що вдосталь надивившисьмультиків, після витравлювання кислотою і ґрунтування всілякимиґрунтами, я зробив собі новорічні канікули.
І ось, коли бажання продовжувати проект почало танути так само як іостанні кучугури, доля вирішила підкоригувати мої плани, а саме — зпевних причин мені знадобився новий гараж. Що крім всього було щекупа всяких запчастин, інструментів, різного барахла ... Загаломбуло прийнято рішення пожвавлювати проект.
Добре, букв багато а толку мало. Поки йшло розгойдування з пошукомгаража, переїздом і всякими дрібницями, я, як бабка з байки, профукав все літо. За підсумками на фарбування та складання авто умене залишилося трохи менше місяця. Термін більш ніж пристойний, якщо не вважати того, що за рік у гаражі стільки разів всеперекладалося з місця на місце, що згадати де і яка лежитьзапчастина (не кажучи вже про кріплення болти та шурупи), булопорівняно з винаходом автомобіля заново. Тому часу на фотозвітиіноді просто не залишалося, тому деякі роботи (такі як проходженнявсіх стиків шовним герметиком, останнє грунтування і забарвленнямашини в колір) залишилися за кадром. Але парочку фото все ж такиє.
І так все було пофарбовано з витримкою всіх технологій)))
Жартую, які до дідька технології якщо всі роботи виробляються на 24квадратних метрах))) Але треба віддати належне маляру, який допомігмені в цій вакханалії - в тих умовах за яких проходило фарбування іпри тій температурі, практично не було сміття і ніде нічого непопливло. Після того як фарба висохла (дали відстоятися чотиридоби), настала черга гравітексу та мастики.
Забігаючи вперед, на докори з приводу того, що половину з цьогоможна було не фарбувати, не робити і взагалі це переклад матеріалу (я цього наслухався від свого маляра), відповім так — моя машина якхочу так і роблю, а хочу саме так))))
Після того як висох антикор, настала черга обезшумки теплоізоляції.Скільки не шукав у телефоні, не зміг знайти фото того, як клеїласявібра, але повірте вона там є, шестимелімітрова і суцільником)))Далі восьмиміліметровий термоізол
Старий шум на перегородку моторного відсіку прийшов у непридатністьі реанімації не підлягала. Всі спроби знайти її були марними, оскільки на розбірках її зазвичай ніхто не зберігає, а новою вонаніде не продається, окрім офіціалів. Але вони її виробляють закосмічними технологіями із застосуванням нанороботів з відходівдагметалів, бо іншої причини, через яку шмат поролону продається заціною крила Боїнга, я не знайшов. Як наслідок — довелосявикористовувати не таку просунуту і сучасну шумку, що самоклеїться, завтовшки в 1 см.

З урахуванням того, що під нею все промазано мастикою (від якої, якпоказала практика), не так і легко ця сама шумка відривається), апо всій площі вона притиснута штатними кріпленнями і купоюнавісного, результат мене цілком задовольнив. Та й наступнітестдрайви показали, що з покладеними на неї функціями цілком собісправляється. Далі я приступив до збирання того конструктора, якийінженери Опеля і Део, без зайвої скромності (а даремно) обізвалидвигуном, коробкою та ходовою частиною автомобіля, але це вже іншаісторія:)