— Мамо! Ти це, хоч сфоткай мені її, хоч шматочок, хоч коліщатко))))— занив я по телефону.
Заповітний теремок зі скарбом Заради цього мама фахівцем відкрилагараж, і зробила секретні знімки цієї великої іграшки в будиночку.— Все одно, тобі 25 років ти залишаєшся дитиною.Твої дитячі іграшкими зібрали в коробочку, і поки що за браком місця сховали в іншійвже дорослій, і великій іграшці.Котра стоїть у гаражі, і чекаєтебе.Уся така чистенька, ні порошинки.Окрім того як ти її накривковдрами, що б не замерзла, і дід її ще чимось прикривав... Я півгодини скидала з неї одяг))))) - коментувала мама.- За те, білявиходу надійна охорона, в особі Жучка :)
На задню полицю ще влітку я поклав літачок, який дідусь подарувавмені в 1992 році.
Він висів у мене в кімнаті, над світильником.
Діда правда навіть і не згадав, що це саме він на ньому до менеприлетів)))))
Посміявся, звичайно. +)))
А ще, в гаражі в Києві в якому живе "осіненька", друга великаіграшка завівся домовик, який теж грає зі мною в іграшки. Вже я півроку не можу знайти протитуманки, які в маразмі були десьзаховані.
Будинки все перерив, і дід на моє прохання перерив пів гаража.
Туманки не знайшлися, за то дід знайшов улюблені чоботи, якіпропосіяв ще 10 років тому.
Вот такс. br>
Коментарі9
мляя! Літак! у мене точно такий же в дитинстві був! ще ключик гайковий до нього доклався))) душевні фото
Класно)
Чохли атмосферні!)
Вони створюють домашню і затишну атмосферу))) Шторки на задньому склі тільки не вистачає, але скоро і вона буде перешита і завантажена на місце. ось ще 10 років тому я збирався порвати ці чохли на ганчірки. роки тому, потім виправ - був уражений, кра...
Шкода, звичайно, що приховують всю красу рідних сидінь)
Ой, не кажіть, куме…Як це не сумно, за те сидіння своєю сракою не протру.
зимує у теплі )
не те слово. цей гаражик би перевезти за 700 км, було б ніштяг))))
це так) хороший гараж у Києві нині розкіш однак)