Вперед! Розімнемо шини! (Частина 3)

І так, дорога назад. З Полтавщини на Хмельниччину.
05.00. Виїзд. Дорога почалася з суцільного туману, видимості небільше 50м. Дуже обережно, поспішаючи. Багато чудес буває надорозі, не дуже приємних у плані дтп Встиг свотографувати фуру
От фура.
Без причепа, рама скручена. В кюветі також невідомий автомобіль, вбитий до невпізнання.Туман супроводжував протягом 180 км, до 10ранку.Ближче до Борисполя, проїхавши після заправки 20-30км, автомобіль на швидкості 110 км/год почав трохи посмикуватися, потімпритуплювати, потужність почала падати. Через 15-16 км зупинився, відкрив капот і звільнив наступне.
Обмерз! "в системі охолодження чистий тосол. Що роблю - переходжуна бензин і редуктор за 3 хв гарячий. Глюк? Не зрозуміло. З тимпереключився на газ і поїхав далі. Через 10 км знову машина начплатрохи посмикуються". Одразу зупинився. Редуктор тільки-но почавобмерзати. Перехід на бензин і при робочому двигуні зняв вихіднийпатрубок підігріву редуктора, щоб прогнати повітряну пробку. Потіктосол і закріпив шланг на місце. Перейшов на газ і поїхав… Через 50км тупо став! Ах ти! Газ скінчився! З обмерзанням редуктора 28лгазу відлетіло в глушник за 80 км! Ось так.
Заправився у Борисполі і поїхав далі. Дорогою багато машинскуповують дт. Та ще яких! То вбитий у мотлох рафік
То з десяток до болю змучених 412, 2140 каблучків. Шкода їх, щовмирають…
Київ проїхав на одному диханні окружною, потім 280 км і вдома!
За плечима 4 дні вихідних, 2045 км та 205 л спаленого газу. Безжодної поломки по машині. Слава Москвичу!
Ось це вік міста!
Скоро вдома!