Глушник

Приблизно рік тому, а то й більше у мене прогорів глушник, і язмушений був купити новий. Гуляючи авторинком мій погляд упав напрямоточний глушник, по красі він вигравав у звичайного — стокове, але хотілося тиші, а не гул під вухом.Тиша і комфорт для вушнихбарабанних перетинок взяла гору над красою та дизайном.В ході подійбув куплений звичайний глушник від «АвтоВаза».Щоб змінити булокуплено лоховську насадку на трубу. Очі вже червоніли віддратівливості через жахливий вигляд китайської насадки, булоприйнято рішення про дизайн вихлопної труби, тому що я працюю наодному заводі, який дає великі можливості, в мою голову прийшлаідея зварити гарне закінчення труби. Труби, вирізавши на плазмідекоративне колечко і знайшовши нерж. Сітку, я почав ліпити все «докупи». Плазмі Плазма 1 шт з нержавіючої сталі товщиною 4мм, яказгодом оброблялася на токарному верстаті (фаски, виточення, радіусдля красивого округлення сторін). Сіточку звернув у трубочку іприхопив до кільця. Приварив шпильку для кріплення до гумки. Потімце все вставилося в 60 трубу і обварилося. На токарному верстатізабралися всі зварювальні шви. Далі відмірялася відстань докріплення гумки та приварилася заздалегідь виточена шпилька. Вся цясправа заполірувалася з усіма відомою пастою Гоя, до блиску «котячіяйця». Знявши глушник і відрізавши від нього 2/3 частини хвоста, поверх залишків було приварено новий блискучий наконечник. Самубанку пофарбував у чорний мат.
– Так.
*Тиша та спокій збережені? – Так.
* Гроші витрачені? – Ні.
*До всього вище перерахованого ще й додався цікавий звуквихлопу.
Не знаю чи сподобалася Вам моя заморочка, але особисто я отримаввелике моральне задоволення від усього процесу, а саме головне відрезультату.
Все дякую за приділені хвилини особистого часу на прочитанняцієї розповіді.