Арешт автомобіля на третій день після покупки (фінал історії)

За машину я вирішив поборотися через суд, але прикол у тому, що янавіть не був власником.У мене на руках по суті був лише техпаспортна автомобіль.Який до речі під час слідства теж вирушав наекспертизу.Виявилося, що з ним все ок.

<
Для того, щоб вирішувати подальшу долю автомобіля через суд, я мавспочатку стати власником за документами, для цього булозапропоновано винагороду в 100 доларів одному з минулих власників (той, що був у МРЕВ при знятті з реєстрації і на яку буладовіреність від первісного власника за техпаспортом) за те, щоб віннаписав довіреність вже на мене, він звичайно трохи поламався, алепогодився допомогти.
Ці два аргументи в суді зачитував із заздалегідь підготовленого у, який мені допомогла скласти одна небайдужа людина, яка колись ужебувала в подібній ситуації.

Перший суд вирішив не в мою користь. Того ж дня знову подавзвернення. Призначили того самого суддю. На суд не поїхав. І такбуло зрозуміло, що весь цирк знову повториться.

Знову подав звернення. Призначили іншого суддю, і той уже вирішивна мою користь. Мушу зазначити, що перший суддя взагалі ніяк нерозбирався у справі. Влаштував цирк і тільки. А ось другий суддярозбирався з цим усім. У тому числі зі мною та слідчим більшегодини). У все вникав і детально розпитував. На моє щастя судухвалив зняти арешт) Цього ж дня поїхав на штрафмайданчик забиратиавтомобіль.
Судові позови тривали кілька місяців. За цей час встигла настатизима. Причому досить сніжна та морозна. Машина являла собою тупокучугур) який я розгрібав пластиковою папкою з документами. Адже явже навіть не сподівався особливо на таке рішення суду! А тут бах —зняти арешт... Відкопував близько години, мабуть. Плюс допомагалиполіцейські з відділення, за яким власне знаходиться у Черніговіштрафмайданчик. Яке було моє здивування, коли машина післяперебування протягом кількох місяців на морозі в заметі без проблемзавелася! Виїхати правда було досить проблематично — адже літнягума)) Ще хвилин п'ятнадцять я з моєю старенькою Мері (зменшальноласкаве від Мерседес) були на волі. Щоправда, окрім лиха з літньоюгумою, спливла ще одна важлива деталь для зимової їзди — грубка зякоїсь невідомої причини не включалася…а на вулиці -20градусів…

Дорога до Києва із Ченігова нагадувала більше їзду на танку. Тілький встигав протирати перед собою скло, яке відразу через кількахвилин покривалося морозним візерунком. Їхав повільно не лише черезтехнічну неготовність автомобіля до зимової дороги, а й через те, що досвіду водіння у мене майже нуль)

До вечора був уже в Києві. Ось містом було справді вже дуже важко істрашно пересуватися. Самі розумієте — оглядовість ніяка, літнягума. Ще й темно на вулиці… Коли опинився вдома, моєї радості небуло меж. Нікому не побажаю пройти через усе це. Дуже вже дорогоюціною дісталася мені ця машинка. Ось як думаєте:чи справді вавтомобілі варений номер? Чи це було якесь розлучення на гроші? Чиварто мені поїхати на повторну експертизу до санавтодору? Раптомнасправді немає жодних проблем із нібито вареним номером…