Порівняння авто з кенгу =)

Я особливо ніколи не вважав свою 14-річну стареньку іномаркою і тимбільше в модифікації "пиріжок". Але машиною задоволений по-любому.Все по-спартанськи просто, жорстко і голосно. Але ці "дрібниці" невикликають якогось дискомфорту при їзді на кенгуру. ) А взагаліїздив на багатьох машинах, від російських тазів до середньогоступеня європейців.Немало їздив на дуже стареньких японцях, накшталт хонда інтегру 80-х рр.. Взагалі японської автопром рулитьбез конкуренції, на мій погляд. Який просто зачепив і з якимрозлучатися немає найменшого бажання… Та нещодавно тут з однієюлюдиною вступив у словесну баталію з приводу рено-гавно… Сам вінвласник деу ланос (шевроле ланос у Росії). Навряд чи перевершуєнаших улюблених кенгурят.По-моєму їх напевно і малював один і тойсамий чоловік =)))) Салон? Ну так, без запитань, салон ланосатихіший, більш скомпанований і в принципі цікавіший, якщо судити поцентральній консолі. Хоча і тут на смак і колір як кажуть ...Естетика там теж не проглядається. Тяга авто? ну по прямій ми з нимвирішили поганяти, кенгу звичайно сів у попу без варіантів ... Ну ітут все ж таки просто атмосферний дизель і тягатися на ньому навітьз радянською "шісткою" нереально, хоча на довгій дистанції думаюназдогнати і навіть обігнати цілком здійсненне завдання. З цимланосом ми пробували повзти по замерзлій дорозі в гору під ухиломблизько 10 градусів. Тут кенгу поза конкуренцією. Повільний ітяжкий дизель своє показав, я заповз, ланос немає, як не заповзли і "десятки" тощо. Ну взагалі + і - виходить їсти скрізь. Але одинвеличезний у кенгу перекриває всі його мінуси, в порівнянні збагатьма тазиками. Це ПРОСТОР. Сів я в ланос за кермо і зрозумів, що сиджу я, за відчуттями, на асфальті, головою уперся в стелю, скрючився знаком питання, майже торкаючись керма підборіддям.Нереально маленька ручка КПП, безглуздо карликові педалі, і ... Пробоже, огляду в хетчбеку менше, ніж у пиріжку. Я у бічні дзеркаласвого кенгуренка бачу більше, ніж у всі дзеркала та вікна ланоса.Зріст у мене 197 см, середня статура, і навіть висунувши до упорусидіння водія, (те, що відчував би пасажир ззаду мене, я навіть іуявити не хочу) максимально можливо налаштувавши дзеркала я всеодно нічого в них не бачив, крім задніх крил. Намагаючисьпаркуватися там, де я ставлю свого кенгуренка, я таки зачепивбампером бордюр, і добре, що бампер не зламав. І ця машина молодшаза мого старенького на 12 років… Після того ланоса я повернувся досебе в машину і зрозумів, що вона всередині ще більша, ніжздавалася мені до поїздки в цьому дітищі автопрому. Що салон у неїхоч не козист, але наскільки комфортний, продуманий та зручний длябудь-якої людини.