Чудова погода, вихідний день та бажання поїхати в гори не залишилишансу для сидіння в місті. Оскільки погода без хмарна і видимість угорах максимальна, ми вирішили поїхати куди вище. Це бажаннязанесло наше старенький дискавері на вершину гори Гімба, заввишки1498 метрів. З якою дивишся вниз з розумінням що до більш-меншрівного машина докотиться тільки по запчастинах.В такі моменти їдешдуже зосереджено і уважно.Винагородою за таку їзду будуть всі тіемоції, які відчуваєш при їзді в горах.<
Гора Гімба це частина хребта Боржавського хребта. Ще багато цікавихвершин, до яких ми обов'язково повернемося в інший раз.Ну а цьогодня у нас були ще плани відвідати гірське озеро Віта. Готелем тарестораном де можуть приготувати виловлену або просто замовленуфорель, коропа та ще різної риби. Після відвідування озера, нашоюметою було пройти пропущень шматок Карпатського Кордону '16.Звичайно це не їзда високогірним хребтом, але теж цікавий маршрут.Місцями доводилося дертися дорогою з битого каменю, подекудиспускалися під великим ухилом. У суху погоду пройти можна доситьпросто, під час дощу вся засохла глина перетворюється на такий собіпластелін і маршрут становить набагато складніше. Але ми їхали угарну спекотну погоду. Розмір коліс та наявність блокуваньдозволило пройти однією машиною без використання лебідки. Колидоїжджали до кінця маршруту, зустріли комрада по жиперству. Разомуперлися у повалене дерево. Бензопели не знайшлося, довелосясокирою відрубати частину замкнену між дерев, після чого змогливідтягнути стовбур "на узбіччя"./>
З заходом сонця повернулися додому.
Коментарі2
Гарна природа! Як дизелек почувається на висоті?
дизелек тягнув легко та весело.