Новий 2019 рік. Поїздка до Росії. (Ч.1)

Уже 5 днів нового року, а в мене лише 2018-й закритий…Непорядок…

Як і у більшості народилися в неіснуючій нині країні (сРСР), у насз дружиною рідня теж розкидана по території колишнього СРСР.Зкимось є зв'язок, а з кимось загубилася. У кожного є свійперсональний лічильник, який невпинно цокає.У 2018 році ряди нашоїродини порідшали і було бажання з'їздити з'явитися до тих, хто щезалишився, а за одне і з правнуком познайомити.
Стали вирішувати коли і чим. З "чим" питання відпало одразу, машиною значно дешевше. З "коли" — карти так лягли, що поїздкапотрапила на серію вихідних з католицького Різдва до новогороку.
І так, відпрацювавши тиждень, 23.12.2018 ставши в черговий разхрещеним, а ввечері відгулявши на корпоративі, 24.12.18 завантаживбігом машину, зганяв на шиномонтаж підкачати колеса, на АЗС залитипів бака бензину (а-95 по 28, 30 грн/л=69руб) та балон газу (39, 62л)о 43л балон 0_о по 13, 29грн/л=32руб.) та о 10:16 вирушили у бікХаркова.

Десь на ділянці Кривий Ріг — Дніпропетровськ

< br> До поїздки начебто готувалися, ну в тому плані що "треба з'їздити" а за фактом ніякої підготовки не було і всевирішилося за 2 дні до виїзду, один з яких був робочим днем, адругий зайняли хрестини та корпоратив)))< br/>
З цього до Харкова ми їхали без нічого, ні грошей, ністраховки.

транзитом через Дніпропетровськ
Для початку треба б гривні поміняти на рублі, але в нас з 23.12.18по 25.12.18 святкові вихідні і сьогодні 24.12.18, тому не надіючисьна успіх, кланялися кожному зустрінутому на шляху банку абообміннику. Природно, безрезультатно — усі відпочивають))))
а за Дніпропетровськом зима ще не настала…

Робити нічого, рухаємо до Харкова, там уже точно повинні працюватиі обмінники, і страховку можна купити.

Ближче до Харкова почалася зима, напевно митницю проходила…
На в'їзді до Харкова закінчився газ, залив на 200грн по 12, 60грн.(~31руб.) І поїхали далі. За планом заллюся під зав'язку в Росії, там паливо дешевше. А для початку треба грошей поміняти і страховкузробити…
Побачивши курс на обмінниках, що працюють, — трохи прифігели, алеподітися нікуди. Поміняли частину грошей за курсом 0, 30счимось/0, 50с чимось. Хоча по ПриватБанку курс 0, 405…((((
Далі страховка, підкочуємо до кіоску з відповідною вивіскою іпочинається кіно.) Для виїзду за кордон на власному автомобілі, потрібно оформити карту міжнародного автомобільного страхування, відомий як GreenCard.
Все як завжди, даємо документи на машину та свої особисті, отримуємона руки "зелену карту", тільки на відміну від картки, що видаєтьсядля поїздки в будь-яку країну Європи, на отриманій стоїть позначка "для відвідування Азербайджану, Білорусі, Молдови, Росії".
<
Ні, я не перший раз їду в Росію на автомобілі, ми багато разів тудиїздили, останній раз був у 2015 р., але як єдиний водій ібезпосередньо господар автомобіля — їхав перший раз.
І так, міжнародна страховка обмінена на 575грн (1420руб) і начебтоможна їхати…
… а ось і ні.
А ось тепер починається те саме "кіно"
— Перший раз кордон перетинаєте?
— Ні, у вересні країнами балканського півострова катався, і доцього був.?
— У 2005 році останній раз їздила в цьому напрямку, але вона тодіще на батькові була і з іншими номерами.
— Зрозуміло, заповніть це ще…
/>
Мені видається 3 бланка і пропонується заповнити у них в офісі щобне гаяти час на митниці.
Дивлюсь що мені видали до заповнення:
1) Щось на кшталт митної декларації на автомобіль — 2шт
2) Пояснювальна щодо того, за яким хріном я пруся у велику навласному автомобілі — 1шт. На страховика ось такими очима О_О і чуювідповідь на моє німе запитання:— Це росіяни вимагають…
І видає зразок для заповнення.
<
Заповнивши папери, стрибнув машину і о 18:45 ми прибули наприкордонний перехід Гоптівка-Нехотіївка. 400км подолано за 8ч30хвз поклонами кожному банку та обміннику, обміном грошей, оформленнямстраховки та заповненням паперів./b>
Нічого незвичайного, все як завжди. Паспорти та тех.Паспорт увіконце, потім на огляд. Прикордонник глянув у салон, почув "пивієє" від малого, глянув у багажник і махнув - їдь. На все провсі хвилин 15-20 через кількість народу з номерами Харківської, Луганської, Донецької областей. На запитання "скільки? ", відповідаємо "троє" та отримуємо три міграційки для заповнення.Заїхавши на територію митниці, стали в хвіст черги і почалосядійство…
стоїм., . Чекаємо ...
1) Водієві треба підійти до віконця паспортного контролю зі своїмпаспортом та заповненою міграційкою. Власне, що й було зроблено, зайняв чергу і звалив грітися в машину.
Пічка у ВАЗівській класиці це щось термоядерне, тому всікурточки лежали ззаду, а ми легко одягнені комфортно проводили часу теплому салоні автомобіля при ледве відкритому кранику цієїпечі.
А на вулиці суттєво похолодало з моменту виїзду з дому.
Ми виїжджали за закордонними паспортами і поки чекали своєї черги, вирішили заповнити міграційки.
А що якщо їх заповнити державною мовою моєї країни, Українськіймові?
Хоча ні, там рядок російською і через косу межу англійською.
Тоді може англійською? Міжнародна мова все ж таки, а ми туристи, громадяни іншої держави і зовсім не зобов'язані знати граматикучужої країни. Ніхто ж не вчить турецьку чи єгипетську разом ізправописом перед тим, як попрямувати туди на 2 тижні відпустки.
Але розум узяв гору і дивувати не стали, заповнили російською. Хочапункт прибуття у мене викликав багато питань. А якщо я транзитомїду і ночую в машині там куди вистачить сил доїхати? Чи їду, наприклад, на Алтай, а куди саме — сам не знаю, як час, гроші тавідпустку дозволять. А їм не просто місто подавай у цій графі, аповну адресу з номером будинку та квартири. А я не знаю адреси, деживуть мої хрещені, село знаю, де там знаходиться будинок — знаю іпам'ятаю, а назва вулиці та номер будинку — ніколи не звертавуваги. Довелося від ліхтаря щось написати коли було обуренняспівробітника паспортного контролю.
А потім сказали підходити наступному пасажиру. На питання "3-річнудитину нести до віконця? " сказали так.
Пройшовши паспортний контроль, зайняв довгу чергу до віконцямитниці і зловив зауваження від доглядачів, що поки вони неподивляться, нема чого маячити в цій черзі. А в них зараз будезміна. Через це в машину і чекайте. Через годину, зміна закінчиласяі почався огляд. Відкриття всіх дверей із загляданням під сидіння, у пакет із дитячими іграшками, під капот. Коли відкрив багажник, був оглянутий пакет із дитячим горщиком, дорожня косметичка і пішлакоманда діставати валізу та сумку.
Ну я і почав діставати з багажника пакет із горщиком, пакет ізгальмом, пакет із іграшками, спинку від санок ... І коли ставвитягувати санчата щоб дістати валізу, митник сказав "гаразд, розстебніть хоча б блискавку і покажіть так що в ньому".Задовольнившись спогляданням дитячих колгот, жіночих кофт та моїхмайок, дав добро складати все назад.
Затем почалися пригоди біля вікна митниці.
Відстоявши чергу, подав у вікно тех.Паспорт, пояснювальну, декларацію, закордонний паспорт та міграційку.
Через деякий час звучить питання:
— Де ваш внутрішній паспорт?
— Навіщо він вам? 0_о Он загранка, ним з України виїжджав, по ньомудо вас заїжджаю ... - Мені потрібен ваш внутрішній паспорт! Івіконце закрилося. Пішов у машину, у мене паспорт завжди із собоюза специфікою роботи, а, наприклад, чоловіка свій паспорт не брала, є закордон і достатньо.
Приношу, стукаю, віддаю. Через деякий час із віконця:
— Чому в пояснювальній ви вказуєте що проживаєте за адресою А, апрописка у вас за адресою Б?
Ось тут мені захотілося що б у наших внутрішніх українців паспортівросійської мови взагалі не було, державна мова лише. Та й самомузахотілося перейти виключно на солов'їну мову та вести подальшеспілкування виключно мовою моєї держави. — Де живу, то й вказав. Чимало де я прописаний?
Проторчавши біля віконця ще деякий час, мені повернулися моїдокументи і отримано добро їхати далі.
Проходження російської митниці зайняло 3 години.
Для контрасту, коли Балканами їздив, з машини навіть виходити незавжди треба було. Іноді можна було й не глушити автомобіль. А здокументів вимагалося тільки тех.Паспорт і закордон, ніякихпояснювальних і декларацій.
На годиннику вже 21:00 по нашому або 22:00 по російському, маломувже час спати, та й ми не проти. До запланованих до нічлігу Курськачи Орла вже не доїхати, тому гуглим нічліг у Білгороді, поки неввімкнувся роумінг і кермо туди.
Оселилися в хостелі "квартира 31", зняли там сімейний номер.
< /p>
вигляд з вікна
Доїли своє гальмо і лягли спати, завтра має бути шлях у 1000км.
"а з документів вимагалося тільки тех.Паспорт і закордон, ніякихпояснювальних і декларацій.
На годиннику вже 21:00 по нашому або 22:00 по російському, маломувже час спати, та й ми не проти. До запланованих до нічлігу Курськачи Орла вже не доїхати, тому гуглим нічліг у Білгороді, поки неввімкнувся роумінг і кермо туди.
Оселилися в хостелі "квартира 31", зняли там сімейний номер.
< /p>
вигляд з вікна
Доїли своє гальмо і лягли спати, завтра має бути шлях у 1000км.
"а з документів вимагалося тільки тех.Паспорт і закордон, ніякихпояснювальних і декларацій.
На годиннику вже 21:00 по нашому або 22:00 по російському, маломувже час спати, та й ми не проти. До запланованих до нічлігу Курськачи Орла вже не доїхати, тому гуглим нічліг у Білгороді, поки неввімкнувся роумінг і кермо туди.
Оселилися в хостелі "квартира 31", зняли там сімейний номер.
< /p>
вигляд з вікна
Доїли своє гальмо і лягли спати, завтра має бути шлях у 1000км.