Історії лікування - вилка зчеплення.

Перший серйозний замах на радість від спільного життя з моїммонстром.
Після трирічної експлуатації що називається "не заглядаючи, посеред4-х смугового проспекту, в Києві, на підйомі" впала педальзчеплення. Насилу вчотирьох зіштовхнули з дороги. Потім на станцію, вердикт — зламана вилка зчеплення. Нині вже знаю, це не рідкіснеявище. Не бачив, що вони там колгоспили, знаю — поміняли вилку тавижимний підшипник. Знімаючи коробку, як з'ясувалося набагатопізніше (і вилізло боком), витягуючи важіль перемикання впустиливсередину коробки пластикову вставку. Повернули машину робочої, бонусом прокачали зчеплення, прокачали гальма, але машина вийшла зважелем РКПП, що бовтався. На радощах не звернув на це уваги, потімдійшло. Це було перше розчарування від стороннього втручання в тіломонстра, і почало розвивати черв'яка в мозку, який з кожним разом, стикаючись з великими або малими поломками, свердлив мозок такоюдумкою:НІХТО І НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ НЕ ЗРОБИТЬ ЦЕ ТАК, САМ.
Рішення проблеми ні знань ні досвіду не додало, кормі досвідуспілкування зі сто-шниками.
Хоча ні, тут прийшла 2-га чудова думка:МАТЧАСТЬ ТРЕБА ЗНАТИ, це якплата за любов.
Я зрозумів, (3-я чудова думка) що ЗАПЧАСТИНИ, як і ковбасу вмагазині ТРЕБА ВИБИРАТИ САМОМУ. За принципом:ми відповідальні затих кого приручили, і тому "з якого переляку" я довіряю комусьвибір ліків, я сам відповідаю за це, я приймаю рішення за те, щотуди буде впроваджено.
> Машина в строю, я на коні, слава богу за голос зверху і дякуюдобрим людям за роботу.
Поїхали.