Цей запис ні якого сенсового навантаження не несе, але … Щоднякатаючись містом, швидко звикаєш до того, що маленький надійнийавто швидко і безшумно доставляє тебе з точки А в точку Б. Міськийрежим роботи авто стає чимось обов'язковим, звичайним, але ось колиФьюжик везе тебе на природу, ближче до швидкої води або захованоїлісової ванни, з банального засобу пересування він перетворюєтьсяна посередника між тобою і гарним настроєм. "- Ну що, Федоре, думаєш проїдемо? " або "- Федір, подумай тричі, ніж спускатися зцієї гірки, а якщо дощ? " Дякую тобі Федір за підтримку моїх (інодімаячних) ідей і безвідмовну допомогу!
< /p>
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.