У нашій осінній п'ятиденній подорожі дивовижною і прекрасною, маленькою країною Словаччини, був ще один день, який ми присвятилипольському містечку Закопане, це була поїздка — знайомство, ми такчасто експерементуємо, перебуваючи поблизу якогось містечка абоісторично значущого місця, а то й просто природної пам'ятки, яківимагають не одного дня на відвідування, ми знаючи що зможемодозволити собі ще повернутися сюди, в перший момент знайомстваслухаємо свої відчуття та емоції. :привіт і поки... Закопане таоточуючі Татри зачепили…
Ми знову повернулися у Закопані у березні цього року, і ці весняніканікули залишили у нас такі ж позитивні емоції, як і першезнайомство з цим маленьким, розслаблюючим містечком. .
Адже тоді осіннє знайомство із Закопане залишило в нашому блоціпам'яті, який відповідає за збереження всіх місць, що сподобалися, значну закладку з написом — "обов'язковий до повторноговідвідування у всі пори року".
Я навмисно не висвітлював цієї поїздки у своєму попередньому звіті— бо Закопане не можна побачити за один день. Тож у цьому творінніта фотографії будуть осінньо-весняні.
Тоді, восени 173 кілометри в один бік зі словацького містечкаКошице по класному асфальту з панорамними краєвидами на Татри завікном — для нас видалися дрібними. Адже правда, бути так поряд іне побачити зимову столицю Польщі в її осінньому одязі це було б якмінімум не коректно по відношенню до країни, яка нам дужеподобається. Хтось у коментах мені писав про погані Словацькідороги… Я вам скажу більше – вони жахливі. А в Польщі — то взагаліповний капець. Адже ці дороги сприяють тому, що у загартованихнашою країною водіїв починає поступово атрофуватися підвищенепочуття небезпеки, яке у нас багато років вирощує доблеснийавтодор. Цього року в Закопані ми заїжджаємо з боку Кракова. Кордонпроходили через КПП Шегіні-Медика. Знаючи, не з чуток, про великічерги на кордоні, виїзд зі Львова запланували о пів на першу ночі.Але й у цьому випадку на перехід витратили понад дві години. А щеза чотири години нас уже зустрічав сонний Краків.
Хіба можна просто проїхати Краківською окружною і не приділити паругодин серцю Кракова — площе Ринок…
Не помилуватися силуетом Маріацького Костела…
> Не випити чашечку ароматної кави в одній з вуличних кафешок, вякій незважаючи на холодний березневий ранок — тепло і затишно.
Нам дуже подобається Краків, Може тому, що він дуже нагадує Львів…А може ще й тому, що тут усе будувалося із любов'ю. Навіть звичайнийвуличний ліхтар — це цілий твір мистецтва… Але втім цей звіт проЗакопану. Про нашу першу поїздку до Кракова можна прочитати тут ЗКракова в Закопані веде практично пряма дорога гарної якості, восновному в дві смуги, але місцями є і кілька смуг руху. Трасадосить завантажена, але завдяки тому, що фур практично немає, середня крейсерська швидкість досить таки пристойна. В ущелині міжгорами. Тут є чим зайнятися будь-якої пори року. Взимку ж вінперетворюється на зимову столицю відпочинку та спорту Польщі.
Наші апартаменти з підземним паркінгом і розташовані за кількахвилин неспішної ходьби до центру. Містечко практично всезабудоване такими ось приватними котеджами. Житло ми заздалегідьбронювали безпосередньо через польський сайтZakopaneApartamenty.
В реальності все точно так само як і в цьому ролику проапартаменти. Нам дуже сподобалося.
Взагалі вибір варіантів для проживання у Закопані дуже широкий –від розкішних готелів до кімнат у хостелах.
У Закопані все починається тут. На центральній вулиці Крупівці(Krupówki). Хоча якщо читати правильно то «о» з рисою вгорічитається як «у» тому правильно Крупувки. На вулиці Крупувки багатоспортивних магазинів, як зі спорядженням для гірськолижників, так ідля походів по горах. Трекінгове взуття іменитих фірм у павільйонахкоштуватиме на порядок дешевше, ніж у фірмових магазинах
Через місто протікає річка Закоп'янка та повсюдно зустрічаються їїчисленні притоки.
На Крупувці завжди людно. Тут можна покататися на конях, посидіти вчисленних кафе та ресторанах, або просто прогулятися. Що стосуєтьсяхарчування в Закопані. Це не дорого.
Ціни на їжу порівняно з Буковеллю дуже демократичні. Як правило, меню та вартість можна прочитати на вході кожного закладу. 30-40злотих більш ніж достатньо, на одну людину для дуже ситного обідуабо вечері в ресторані, на замовлення якого входитиме перша, другастрава та десерт. Дуже багато місць, де основна фірмова стравакоштує 10-15 злотих, а також таких, де платиш за вагу в тарілці.Тут багато закладів з домашньою гуральською кухнею.
У наших апартаментах була шикарна кухня з усім необхідним відтостера до посудомийної машини, тому ми в основному готували вдома.вистачало на цілий день лижного катання у горах.
У горах у нас був легкий перекус у вигляді чаю з ароматною хрумкоюсирно-грибною запіканкою значних розмірів.
Поруч біля нас був продуктовий супермаркет Бедронка з якісними, свіжими і не дорогими продуктами, тому меню нашої вечері було дужерізноманітним<
Напоєм цієї поїздки був гжанець. Це глінтвейн. Вартість 14 злотихза 1 літр. Як колись у рекламі юппі було — просто додай води, тутвсе так само просто — просто додай нарізаних цитрусових і гарненькопідігрій цей нектар. Не буде. І вже вам вибирати на свій смак ігаманець що, де і як. — ми відвідали Губалівку.
Губалівка це великий гірський масив, що складається з хребтіводнакової висоти. Найвищою точкою Губалівського гірського масиву єБуторовий Верх, його висота складає 1160 метрів. У 1938 році булапобудована вузькоколійна дорога, якою трамвайчик із прозорим дахомдоставляє туристів зараз на Буторовий узвіз. Станцію підйомниказнайти дуже легко — вона знаходиться в самому кінці Крупувки, донеї можна пройти підземним переходом.
Усього за 3, 5 хвилини такий жовто-блакитний трамвайчик підняв насна Буторовий спуск > З гірського плато відкриваються чудовікраєвиди на Татри і на Закопане.
Завдяки своєму розташуванню (практично в центрі Закопане) Губалівкаприваблює туристів практично цілий рік. Тут навіть є відсипанийпіщаний пляж із шезлонгами для любителів приймати сонячні ванни
У наступній частині фото звіту про Закопану поїздка на гірськеозеро Морське око
"у 1938 році була побудована вузькоколійна дорога, якою трамвайчикіз прозорим дахом доставляє туристів зараз на Буторовий узвіз.Станцію підйомника знайти дуже легко — вона знаходиться в самомукінці Крупувки, до неї можна пройти підземним переходом.
Усього за 3, 5 хвилини такий жовто-блакитний трамвайчик підняв насна Буторовий спуск > З гірського плато відкриваються чудовікраєвиди на Татри і на Закопане.
Завдяки своєму розташуванню (практично в центрі Закопане) Губалівкаприваблює туристів практично цілий рік. Тут навіть є відсипанийпіщаний пляж із шезлонгами для любителів приймати сонячні ванни
У наступній частині фото звіту про Закопану поїздка на гірськеозеро Морське око
"у 1938 році була побудована вузькоколійна дорога, якою трамвайчикіз прозорим дахом доставляє туристів зараз на Буторовий узвіз.Станцію підйомника знайти дуже легко — вона знаходиться в самомукінці Крупувки, до неї можна пройти підземним переходом.
Усього за 3, 5 хвилини такий жовто-блакитний трамвайчик підняв насна Буторовий спуск > З гірського плато відкриваються чудовікраєвиди на Татри і на Закопане.
Завдяки своєму розташуванню (практично в центрі Закопане) Губалівкаприваблює туристів практично цілий рік. Тут навіть є відсипанийпіщаний пляж із шезлонгами для любителів приймати сонячні ванни
У наступній частині фото звіту про Закопану поїздка на гірськеозеро Морське око
Коментарі2
Прям захотілося дізнатися Словаччину!
шикарні краєвиди!