Перевал Бобікуса чи осінь у Карпатах ч.1

Рішив написати про пригоди в осінніх карпатах, красу природи тагостинність місцевого населення.
20 вересня 2012 року у Львівській області розпочнеться першапозашляхова екоподорож в Україні, яка вийде на рівень країни Цейзахід має не дуже звичайну назву — організатори оголосили, що їхняподорож буде називатися «Перевал Бобікуса».
Чим екоподорож відрізнятиметься від звичайних туристичних? скельнімасиви, а й вивозитимуть сміття, а також проведуть просвітницькуроботу з приводу екологічної роботи.
Цікаво, що у заходу немає жодних спонсорів, крім того, воно ніяк непов'язане з іменами політичних діячів чи партій. Організовано заприватною ініціативою, а його здійснення стало можливим лише черезбажання учасників поїздити горами та навести чистоту в різнихкуточках рідної країни, автором ідеї є київський джипер bobikus, нарахунку якого вже є кілька екологічних акцій. Наприклад, торікbobikus організував прибирання водоспаду Гуркало.
Учасники подорожі «Перевал Бобікуса» попрямують, переважно, в тімісця, куди можна дістатися лише позашляховим транспортом. Вонизбираються забратися в районі трьох гірських водоспадів та чотирьохскельних масивів.
Вже протягом першого тижня після оголошення мети заходу, своєбажання взяти участь у ньому виявили позашляховики із 6 областейУкраїни, а також із Криму. У цьому й масштабність поїздки:досі такакількість представників різних регіонів країни була представлена​​тільки на різних змаганнях національного масштабу.
День перший: Виїхали із Запоріжжя 18 вересня об 11.00.Потрібно було проїхати близько 800 км до с. Волосівці Хмельницькоїобл та там у тещі заночувати. Проїхали без пригод, якщо не брати доуваги доріг у Кіровоградській обл. Вони тобто ні. За 10 годин булина місці.
День другий: Неспішно виїхали о 9.00. До табору залишалосятрохи більше 300 км. Дорогою було 5 годин. І ось ми у Карпатах! Погода супер — сонячно, тепло, пожаліли, що не взяли шорти.
Приїхали до табору, там уже були екіпажі з Києва, Чернівців, Херсона та Криму. Незабаром підтягнулися Львів'яни, екіпаж із Білоїцеркви. Надвечір приїхала екіпаж з Одеси Руслана Вайнах, якіпобували на Гарганах і до нас спустилися з гір. Коли більшістьекіпажів зібралося, поїхали поринути у водоспаді Гуркало.
На сімейній нараді вирішили на нічліг зупинитися у садибі. Булознято двоповерховий будиночок на 4-ті екіпажі за 600грв на добу (куля). Останніми приїхали Voditel (з Києва) та Всюдихід (зЧернігова). Перший притягнув другого на твердій зчіпці. Вони жпривезли нам дощ, який йшов день.
День третій: День відвідування водоспадів. Вранціпрокинулися — дощ, поснідали до десятої приїхали до табору. Утаборі було мокро і сумно (це про погоду), а настрій у мешканцівбадьорий, особливо у Львівського екіпажу — Пух, Зміючка, їхнядочка, 2-річний син та собака.

В цей день особливого екстриму не було, але було дуже мокро. Деньбув туристичний, відвідали джерела мінеральних джерел Нафтуся, Моршинська, відвідали два водоспади, мертве озеро, недобудовануКарпатську ГЕС або завод з виробництва дейтерію, побачиликарпатську саламандру (занесену до Червоної книги)

/>
День закінчився — повернулися мокрі, втомлені й одразу в теплийдуш, а як тим хто в наметах, їм було веселіше — вони до третьоїранку сиділи біля вогнища і грілися горілкою. Але нам ще пощастило— просто йшов дощ, а за 40 км за горою на Гарганах йшов мокрийсніг. Може тому, що там була людина якої не хотіли прийматиКарпати?