З України до Туреччини на автомобілі. Частина 2

Я вирішив продовжити опис нашої подорожі з України до Туреччини, і, оскільки минуло вже достатньо часу, я згадуватиму поїздкуфотографіями в телефоні.

< Перша частина подорожі описана ось тут:Ранок, Стамбулпорожній, мабуть турки відсипаються після нічного гулянка. До речінічний Стамбул він прекрасний, є у нього шарм, безумовно, ранковийСтамбул він інший — він тихий, спокійний, розмірений… кількістьмашин о 9-й ранку, як у нас першого січня… виселилися ми з нашихапартаментів, заправили повний бак, поїхали убік Мармариса подорозі чек-поінтів не віщувалося, тому планували доїхати до вечора, по дорозі на карті знайшли старбакс, не змогли собі відмовити вранковій кавці. Тому пити каву ми пішли на набережну.
ранкову каву та ще й з таким виглядом
шикарний район
я б з радістю жив тут

погодували чайок, допили кофан і в дорогу… на виїзді зі Стамбуласплатили міст (103 ліри), сплатили автобан. Нічого. Єдине, щодорогою відзначили кілька цікавих місць, які домовилися відвідатипо дорозі назад. На автобані ніхто не дотримується швидкісногорежиму, дорогі авто проносяться повз з дивовижною швидкістю. Ми жна круїзі 110 км/год. За такої швидкості на Раві витрата 11 літрівна 100, газу. Стільки ж і бензину. Якщо їхати швидше — витратазначно збільшується, а пальне в Туреччині дороге, дуже. Пейзажібувають різними. Такі я теж люблю Після обіду рівнини почалипотихеньку перетікати в гірську місцевість і ми з'їхали з автобану, але якість дороги від цього ніяк не змінилася. Ближче до вечора минаблизилися до нашої кінцевої точки на найближчий час, насоточували гори, серпантини та чудові краєвиди. У Мармаріс в'їхаливже затемно. Без проблем знайшли наш готель, який ми заздалегідьзарезервували на 5 днів. Poseidon Hotel ****. Невеликий готель напершій лінії, з басейном і власним пляжем, природно олінклюзив.готель новий, ремонт сучасний, обслуговування чудове. Спортзал тахаммам безкоштовний, як і вай-фай. Найголовніше це звичайно вид звікна. Так, найважливіше, що потрібно знати про самостійнебронювання готелю такого плану в Туреччині, це ціна! за 4 ночі, абоповних п'ять днів, ми заплатили $270, 20 з яких були доплата занайкращий номер з видом на морько.

і прохолодне вид з набережної Мармаріса навіть у похмуру погоду тамчудово Через день у мене був день народження, і відсвяткувати яйого хотів на території Греції. Не вийшло, погода на мій ін малабути дощова, тому поїздку на Родос ми перенесли на день вперед.замість острова, ми на день народження вирішили поїхати в округФетхіє, в місце під назвою Долина Метеликів. Шлях від Мармаріса додолини метеликів всього 140 кілометрів, але за рахунок гірськоїмісцевості займає далеко не дві години. Плюс у дорозі у нас сталасянеприємність ... Я взагалі не проти пригод, але не в деньнародження. На одному з підйомів на гору у нас вибухнуло заднєколесо.
кулак проходить усередину колеса спокійно… домкрат, до речівиявився закоротким, тому довелося на узбіччі шукати плоский каміньта підкладати під домкрат. На замітку до наступної подорожі —домкрат під заміну… Ремонт колесо не підлягає, очевидно. Благо набагажнику висить запаска. Але запаска так собі, стан на трієчку, тому після заміни колеса, ми крадучись поїхали шукати шиномонтаж. Упошуках нам допомагали гугл карти. Ох і петляли ми з цими картами.шиномонтажі позначені на картах у житті не існували. Благо в одномуз міст ми знайшли цілий район-автомайстерню. Там знайшлишиномонтаж, з горем навпіл знайшли б/в шину з нашими параметрами.обіду. Настрій на нуль. На море шторм, у долину метеликів човни неходять. Трохи поясню що таке долина метеликів і чому хотілосяпотрапити саме туди. Це затишна бухта, з прекрасним пляжем, щорозташувалася між двома 400-метровими скелями. Потрапити на пляжможливо тільки з боку моря. Що ж, не впадаємо у відчай, купаємося вшторм на пляжі Олюденіз. Затишно розташувався в бухті і їдемо наодну з тих чотирьохсотметрових скель, дивитися на долину метеликівзверху, з висоти пташиного польоту. І знаєте що, ми не помилилися.піднімемо на скелю по серпантину з видом на море. І ось нарешті мина місці. На скелях немає жодних обмежувачів чи поручнів. Фоткаєшсяі кайфуєш на свій страх і ризик. Перше враження - це щелепа напідлозі. Я не можу описати емоцій, які ми зазнали, перебуваючи вцьому місці. Просто прикріплю пару фоток, але ви ж розумієте, щофотографіями не передати всю ту велич природи.
Світловий день наближався до кінця і ми рушили у зворотний шлях.дорога додому зайняла набагато менше часу, проте ми запізнювалисядо вечері.
прекрасний гірський захід на зворотному шляху я знатно навалював попрекрасних турецьких дорогах, порушуючи швидкісний режим внаселених пунктах, і ніщо не могло перемогти наш голод, якийпідібрався до нас вже по дорозі назад. В готель ми приїхали за 7хвилин до кінця вечері, тому нахопивши те, що залишилося післяненажерливих гостей готелю, ми пішли вечеряти на пляж. Цей день яточно запам'ятаю на все життя, адже я побував у свій деньнародження в одному із найпрекрасніших місць за все своє життя. Азавтра на нас чекав ранній підйом і поїздка на Родос, про яку ярозповім трохи пізніше.
що ж, з днем ​​народження Тор! так де мій молот?