Встановлення торпедо від Opel Vectra B (заняття не для людей зі слабкими нервами)

**/
І так друзі, знову вітаю Вас у моєму БЖ. Не наважувався, але потімвсе ж таки зважився... Чому замінив? Та все просто:стара торпедкарозвалювалася на очах, жахливо рипіла, виводила з себе... ВідАйстри не хотів, тому що не подобалася вона мені, а ось від ВектриБ я був у захваті.Загалом наткнувся на розбиранні на торпеду і недовго думаю придбав за 2600 грн.Повний набір (сама торпеда, проводка, прибирання, пічка, дверні карти і бортовик.) Знав би я нащо підписувався... Думав мати фізику, але фізика отримала мене.
І так, почну з прелюдії:

Вихідні №1

піч не влазить зовсім... Думав, наважувався і дійшов висновку, щодоведеться переробляти свою. І так, позбавився вакуумників, почавробити під тросики. Тросики пічки залишив рідні від БУП опеля, правда один все ж таки довелося подовжити (довго не думав, взявшматок від порваного троса газу скутера і напаяв на кінці боби відопелівського троса).
Приміряв — усе начебто працює. Так як вихідних у мене 2 на тиждень, вирішив час, що залишився, витратити на чистку грубки і ущільненняїї стиків. Вихідні пролетіли, а торпедку так і не приміряв. >

Встановив пічку, взявся за розміщення самої торпеди в авто.Примірявши її в авто, знову зрозумів, що дарма все затіяв, аледороги назад назад вже не було. Проблема полягала в наступному:
1) торпеда дуже глибока;
2)кронштейн кріплення рульової колонки не дає сісти самій торпеді; через корпус печі.
У хід пішла болгарка…Так, варварський метод, але що вдієш. Спочаткупідрізав сам кронштейн кермової колонки, після чого демонтувавбічні димарі (вони там припаяні до самої торпеди). Зробивши це, почав обрізати під лобове скло (багато маніпуляцій і примірок) ідовелося різати аж до основи пластикової шаблі під обдування скла, тим самим надрізавши самі повітропроводи під обдування лобового.Примірявши і переконавшись, що з боків проміжків вже немає, вирішивзайнятися повітропроводами. Бічні залишив нексіївські (з бокупечі), а з протилежної відрізав від опелевських та поєднав їх задопомогою склотканини та епоксидки. Потім взявся за повітроводиобдування. Трохи розкинувши мізками пішов у будинок, усіликапронові колготки, натягнув їх у тому місці, де підрізавповітропроводи і знову ж таки промазав епоксидкою.Потім шарисклотканини і залишив висихати. Вихідні № 3 і 4.

Переконався, що все висохло, почав винаходити велосипед далі.Зробив отвори під повітропроводи від нексії для обдування лобовухи, почав морочитися з проводкою. Хлопці, це повний переписувач.Спочатку багато часу пішло на проводку, яка йде на прибирання.Годинник проведений в інтернеті і розгляд схем все ж таки зробилисвою справу і проводка була успішно поєднана і пропаяна. Дужебагато було витрачено час на БУС, але знову ж таки, хто шукає — тойзавжди знайде. У результаті мені поки що не вдалося підключитирегулювання яскравості підсвічування. Самі кнопки поєднав зі староюпроводкою без проблем. З перемикачами теж трохи довелосяпочаклувати, але з ними проблем не виникло. Двигун пічки підключивдо резистори від опеля і всю косу на грубку використовував теж віднього. Бортовик не став підключати, вирішив, що встановлюю тудиекран камери заднього виду. Вихідні №5 Вихідні №5 Закінчивши зпроводкою почав морочитися з самою консоллю. Все було б зашибі, таось ручка перемикання впиралася в БУП при включенні 1, 3, 5 тазадньої передач. Зняв кулісу разом із трубкою, яка йде догелікоптера, перерізав її і вварив туди вставку з арматури, такимчином подовживши її сантиметрів на 6. Після чого відрегулювавперемикання передач і все стало добре. Після спливла ще одна бочина— ручник на нексії поєднаний ліворуч, а біля опеля по центру. У хідзнову пішла болгарка і трохи підрізавши консоль все село на місце.Підсумок

Плюси
+в салоні стало набагато тихіше;
+з'явився тахометр;
+ сам вид помінявся на більш сучасний і затишний;
+функціональність та розміщення самих кнопок;
+з'явилися підсклянники (куди ж без них);
+розміщення куліси для мене стало зручнішим;
+ще так, по дрібниці…

Мінус
> Не все так гладко як здавалося б, а саме:
-бреше спідометр (на віктрі він від датчика АБС, в результатішвидкість відображає в 2 рази менше);
-рідна рульова колонка коротша за вектровську, в результаті покибез кожуха, чекає колонку від опеля;
-довелося колгоспити кріплення блоку запобіжників;
-багато танців з бубном і головного болю в процесі побудови.

У результаті результатом виконаної роботи задоволений, але бороньБог ще раз таким зайнятися — НІКОЛИ! ))))
Фоток у процесі не робив, сфоткав тільки результат.

На даний момент салон знову розібраний для підварювання днища вдвох місцях потім подальшої обробки та посилення самого кузова длявстановлення дволітрового серця X20XEV, який вже успішно куплений.Сподіваюся статейка була корисною, всіх благ)