Скоро до ходовника

Усім доброго часу доби! Як то мене батько познайомив з однимхлопцем з міста Біла Церква. Багато він мені в чому допомагав і збагатьма хорошими людьми він мене познайомив, всі вони не мого вікуі був у його друга знайомий з ремонту технічного вузла.Багато я відсвого знайомого і від його друга чув хороших відгуків, про те яквін робить ходові ну раніше мені це не було цікаво, машини всі умене в гаражі були не менше 5-го роки і пробіги їх становили на часпродажу 55 тисяч пробігу.. З цієї 99 все у мене не так вийшло як ядумав і зважився я, все-таки її не продавати, а робити і їздити наній ще тисяч 50. І почав я шукати друга свого знайомого, номера вінмені не дав звичайно, ну пояснив де знайти і хто ця людина і якосья проїжджав біля його місця роботи заїхав і якраз є він напомсті... Стали ми з ним поспілкувалися до душі і поїхали в магазинзамовляти запасні частини Пройшла маєвка і набрав, я продавця змагазину.На що він мені відповів їсти все крім пружин, кажу окейпружини не проблема, скажіть мені загальну суму без пружин, вінсказав добре зараз передзвоню. Передзвонив і каже що стійки не оліяяк ми замовляли, а газові. На що я не погодився і почав пошуки сам, ну сам не розумів що шукати. Думаю добре напружу майстра що бдопоміг, тому що я не нищу. На що він мені сам додав поїхати всуботу на Перова і купити, на що я з радістю погодився. Ну сьогоднія приїжджаю і виявляється мені майстер уже все організував ізнайшов мені стійки та відбійники, пильовики. А зі пружинамидовелося поїхати на Перова, поїхав купив і тепер лишилося поставитивсе на машину. Радіти чи ні не знаю почуття не якогось немає, багато сил витрачено і не знаю що чекати, як буде так як хотів чині не знаю. Дізнаємося пізніше)))))