Історія однієї фари...

Аллоха! Володіти автомобілем, якому 20+ років - це майже завждизатратно, але якщо цей автомобіль може дарувати позитивні емоції -можна вважати, що авто знаходиться в режимі самоокупності (типриділяєш час авто, у відповідь авто тебе радує), начебто всепросто і ясно ... Інша справа - це відновлення або реставрація, кому як подобається або у кого якісь можливості та бажання, але якби там не було, оживляти або надавати авто майже первозданнийвигляд - це реально кропітка робота, дуже часто я чую від людейфрази на кшталт:«тут тільки поварити» або «тю, треба лише облитисвіжою фарбою — діл на два тижні.» Але насправді все, що на першийпогляд здається легким, виявляється дуже нудним, коли фарбуєшмашину і залишаєш старий Хром — вигляд не той, коли зробив Хром ізалишив старі Молдінги — вигляд не той, тому немає межідосконалості, головне — бажання та удача, фінанси, звичайно, тежніхто не скасовував)
Отже, до чого це я? !Хочу поділитися і показати, скільки часу іпраці йде на таку просту і повсякденну в сучасних авто річ підназвою — фара!
Залишати незаймані, вигорілі фари, яким більше 30-ти років - цемоветон, тому фара повністю розбирається, залишається тількикорпус, який відмивається від усього і вся! Розбираються відбивачіі хромуються, рефлектори цинкуються і фарбуються термостійкоюфарбою, потім все це після перехрому знову «одружити» (та щевеселуха) — відбивачі готові! Тепер не виглядають пластикові рамки, а) вони від різних фар, б) вони не будуть в одному тоні з грилемґрат – фарбуємо :). Тепер начебто все красиво, але незадача, стеклафар ще заводські, відповідно, як після піскоструму ((( віддаємо їхна полірування, одне вийшло як нове, друге вже майже, ще трохи, аленайкраще - ворог хорошого ... Перегріли і отримали тріщину на)склі(((( збираю все як є ... Фара з тріщиною потіє, знайшли новескло по Hella, цінник адекватний, але відмова)(( перезамовляємо і, про диво, через 3 тижні, тримаю скло в руках, нове і хороше, ну як)його не затягнути в поліуретанову прозору бронеплівку? ! Затягнув))а тепер по новій, знімаю, розбираю і збираю з новим склом! .. І таку всьому — дуже довго, монотонно і затратно…
Зате поступово пазл складається і згодом забуваєш труднощі, дивишсяна результат і балдеєш! Всім позитиву)