, задум є — справа за реалізацією!
Таємна лабораторія СБУ з покриття броньованою гумою живих людей вім'я добра та процвітання!
День перший. Перші проби. Задовго до всіх подій я дляекспериментів, та й просто про запас, прикупив собі пару літрівгумової фарби. Так, це все той же Dempinox. Чому саме він? Ну, скажімо прямо, маляр із мене — як з гівна куля і танцюрист самізнаєте з чим заважає, тому в основу цього експерименту бувпокладений саме цей "наріжний камінь" — її завжди можна швидкоздерти, якщо щось не вийшло. Простий шар гумки в незміцнілому станіскочується буквально пальцями і легко віддирається з усіхповерхонь. І 2 літри мало вистачити якраз набити руку іпопрактикуватися. Але яка ж практика без підготовки? Тому на шляхудо гаража було заздалегідь закуплено кілька пачок легкої плівки тадвосторонній скотч для оформлення "фарбувальної". Я вирішив укритихоча б стіни і прорізи, щоб у зоні фарбування було якнайменше пилуі бруду, що так набридає і псує всю роботу. Зняті грати. Одна з нихпостраждала вже. Мій компресор знайшовся у друга в гаражі через рікпісля того, як його позичили "продути днище", фарбувальний пістолетпозичив у BMW-шних автоелектриків з Каряушки (до речі, якщо у когопроблеми з проводкою - you are welcome, стукайтеся, скинуконтакти.Хлопці знають свою справу, роблять добре і не дорого, і нетільки BMW), розчинник, антисилікон, спирт і ганчіркові серветкизатарив по дорозі в тому ж супермаркеті, де і купував плівку. Вобщем и целом — был весь готов к самым интереснымприключениям.
По приезду в гараж вызвонил друга и товарища и мы с ним вдвоем надвустороннем скотче быстро понаклеивали пленку к стенам та стелі.Жаль, але на підлогу її майже не залишилося, тому пізнішедоведеться відмивати перефарбовані місця якимись спеціальнимизмивками. Таким чином у нас з'явилося окреме приміщення, в якомуперебувати в спокійному режимі можна тільки в респіраторі. Далі вседосить просто. Відкрутили купу шурупів під зірку і 2 болта, щокріплять саму решітку до телевізора, скинули ґрати з автомобіля іневелику вставку знизу, відлущували вже зовсім сумні частини хромуі вирішили заради експерименту задути просто так, особливо ненапружуючись. Гумова фарба ж, то чому б і ні?
Ось у такому вигляді, за підсумком, виявилася хромулька післяобдирання всіх побитих і з'їдених часом частин хрому.
І це було фатальним рішенням. Структура демпіноксу запідсумком дуже нагадує матову автоемаль, та й все-таки це фарба.Саме фарба, з усіма її проблемами — патьоками, переливами, виявомщербатостей та нерівностей на готовій непідготовленій поверхні, шагренню та ще мільйоном дрібниць. Тішить тільки те, що для неї впринципі не потрібен лак, але й сама по собі вона набирає повнустійкість лише через тиждень, судячи з опису. Ще одна чисто мояпроблема — я поспішав. Тому між шарами 5 хвилин, фарба не встигалависихати і, як результат, я отримав повну сумку на виході. Навітьне те, що можна терпіти, а взагалі треш, пекло чад та Ізгаїль. Нагодиннику 11 вечора, ми дивимося на повну говнину, розчулюємося, збираємось додому і їдемо на Пасіку без ґрат, залишивши все наінший день.
Робочий процес
День другий. Робота над помилками та виготовлення нових.
У новий день з новими силами! Вирішили застосувати зовсім іншийпідхід - давати 15-20 хвилин "охолонути" між шарами і попутнозайматися чимось іншим, базікати, дивитися ютубчик, попутновідшпаклювавши хромовану частину і вишкурив її до осудного стану.Здерти весь хром повністю я не наважився, а треба було б це зробитинасамперед — працювати з чистим пластиком значно легше, шпаклівкидостатньо, але щось мене зупинило. Наступного разу, думаю, простозмию весь хром Кротом і не паритимуся з цього приводу зовсім. І, так, самі грати і хромуляшечки вирішили задути окремо один відодного. Але навіть з таким підходом засідка виявилася саме в хромі— по ньому фарба легше розтікалася і за одного і тому ж шарі похрому і пластику з пістолетом на тому самому розсторянні, при всіхінших рівних на хромі все чудово - а на пластиці наплив! Боже, якже я ненавиджу їх, за два дні надивившись на всі можливі варіантита конфігурації патьоків, крапель, ворсинок та іншого відвертоголайна дійшов висновку про те, що мої руки таки ростуть із п'ятоїточки і потрібно терміново виправляти радіус кривизни всімадоступними способами .
Перші примірки. Ще видно, як висить номер на стяжках Але самахромова частина вийшла дуже гідно. Перед початком дня я встигзаскочити в магаз і купив найлегшу планетарну шліфувальну машину зколами 180-1000 по 5 штук кожного номіналу. І з нею поверхню зіслізким хромом вдалося вивести практично в ідеальний стан.Побачивши результат я був на сьомому небі від щастя — виявляєтьсяшкурити це не тільки геморой і болючі суглоби, а й дуже веселезаняття та легкий тремор за підсумком на рівні з гладкоюповерхнею.
< Даючи між шарами витримку в 15 хвилин ми акуратно вкрилиокантовку, після віднесли її сушитися, обдерли старий експеримент зґрат таким же чином пофарбували її, наробили на ній купу шлюбу іпатьоків, але вирішили зібрати як є і виправити все наступнихвихідних. За тиждень особливо придивлятися ніхто не буде, а там, зновими силами, переглянувши купу Ютуба, я гадаю, у нас всевийде.
Готовий результат. Не те щоб суперякість, але зрозуміти, воно чині, і подобається мені такий вигляд — цілком непогано. За 15 хвилинзібрали, прикрутили номер, роздивлялися — краса! Але ЛКП на іншихдеталях виглядає тепер уберубого. І в мене тепер закрадається думка— а чи не зафігачити заради практики всю машину стандартною фарбою? Це цікаво і весело насправді, хоч і не відчуваєш спини наступногоранку, хах.
Ще трохи видів.
І інший вид. Тут видно обламану вже до мене хромовану смужку.Висновки Висновки 1. Фарбувати демпіноксом можна, це простіше, ніжфарба + лак + полірування, але специфіка загалом все та ж.Трьом-шпатлюємо-трьом-шлпатлюємо-трьом-фарбуємо. Саме у такійпослідовності. Запасайтесь наждачкою різної зернистості!
2. Демпінокс - та ж фарба з усією її специфікою, і розбавивши їїтрохи рідше можна спокійно обійтися стандартною дюзою 1.3-1.4 навашому черговому пістолеті. Можливо, буде не 5-6 шарів, а 7-8, алеце не проблема. Байки про "нІ В ЯКОМУ РАЗІ" нехай залишатьсябайками для недовірливих.
3. Практика. Для фарбування потрібна практика, багато практики, набивати руку, стежити факелом, налаштовувати під себе. Якщо визаймаєтеся цим для себе - я навіть не уявляю, скільки парканівпотрібно зробити, щоб почало виходити "добре", а не "ну я ж длясебе - і так зійде! "
4. Все-таки моя порада - віддайте маляру, не витрачайте свій час ігроші, воно того не варте. Я робив усе це заради власного інтересу, бо такі речі мені близькі. Ну й останній висновок — один чортпереробляти! Тож незабаром чекайте продовження.
Підсумковий вид з фарами.
Підсумковий вид без фар. АААА, КАПОТ ТРЕШААААК) А Пасат я такиперефарбую сам. Бо ніщо не приносить таке задоволення ізадоволення, як щось зроблене своїми руками ^_^.
Коментарі1
Привіт, після продажу Пасата залишилися грати без емблеми після антихрому. Якщо потрібна, пиши в личку)