Історія покупки

Визначився з вибором:Mercedes C-class T-model S203, рестайлінг, дизель, автомат. Критеріями були:відсутність іржі, більш-меншдобрий технічний стан, ціна.
Спочатку переглядав екземпляри у продажу на Україні.Та ціна булавищою, ніж готова була б заплатити, то не виходило зустрітися зпродавцем (їздити далеко по Україні не хотілося), то ті, які такиподивився, не сподобалися .
Загалом, вирішив брати в Німеччині, тим більше, що все однопланував туди поїхати наприкінці листопада — на початку грудня.
Шукав на mobile.de
<
, почекаю, опустять ціну Так і сталося Додатково знайшов ще два-тризапасні варіанти (всі вийшло біля Лейпцига) Купив авіа квитки доБерліна.
Майже перед самим вильотом автомобіль, як на зло, був проданий.
Терміново почав шукати альтернативи. Випадково з'явився C200CDI TAvantgarde у Берліні. Подзвонив. Дізнався подробиці. Домовилися, навіть дав 200 євро передоплати у четвер, щоб продавець притримававто до понеділка. Розумів, що в разі чого цю суму я втрачу, алевирішив ризикнути.
Продавець навіть зустрів в аеропорту. Привіз до автомобіля.Звичайно, машина виявилася сильно подряпана у багатьох місцях, алепродавець про це попереджав. Однак, іржі в характерних для кузовамісцях не було. Салон був цілий, але такого брудного я, мабуть, ніколи не бачив. Була історія сервісного обслуговування, але далеконе повна.
Загалом, треба було або купувати (передоплату ніхто не повернувби), або їхати в Лейпциг дивитися інші варіанти. Один ізальтернатив був колишній поліцейський авто, інший був 2005 року (аце означає, що імпортний акциз був би вищим). Не було впевненості, що вони виявляться набагато кращими. Зважив усе за і проти, івирішив брати машину на місці.
Поїхали в реєстраційний центр, і вже до обіду отримав тимчасові (на5 днів) номери. Гамбург, потім знову повернувся до Берліна.
По дорозі в Україну, вночі за Варшавою, на жаль, збив лисицю.Ухилитися чи загальмувати не зміг. Жаль тварина. Пошкодив переднійбампер, але так як авто і так було далеко від ідеалу зовні, несильно засмутився.
На кордоні простояли 14 годин тільки щоб потрапити на Українськусторону! На самому кордоні митні формальності зайняли ще 3години.
У Києві один день зайняв митний термінал. Наступного дня швидко, практично без черг зареєстрував автомобіль.