Казка на ніч, або як я Талісман купував.

Розповідь з розряду: "кому розкажеш, не повірить". І справді вседуже цікаво вийшло. Я, по суті своїй, не особливо віруючий у всякіприкмети, знаки тощо, АЛЕ, коли відбувається низка таких, на першийпогляд, безглуздих збігів, починаєш замислюватися, а можливовсе-таки є…; )
* * * * * * * * * * * * *
Трохи передісторії:За кермом я сиджу з 2008. До цього Дідусь (ще з12 років) вчив їздити на Волзі (газ 2410) Дідусь працював у таксі (ще коли вони були державні), і дійшло до того, що я нормально найого волзі розтинав таксапарком, паркував його машину, поки вінішов здавати путівку, виганяв її вранці на огляд майстрам, загаломнормально так розважався.
Минуло ще енну кількість часу, і я таки вирішив здати на права.Цевже було в досить усвідомленому віці, вже закінчив інститут, буларобота, одружився.Перспектив машини поки не було, але у Папи бувВАЗ 21073 аж 1999 р. В. Ну, як би, на чому поїздити начебто було.На тому і наважилося, і в червні 2008 року я отримав право науправління ТЗ категорії "в".
Після цього, досить великий проміжок часу, я їздив на БатинихЖигулях. Наїздив напевно із 30 т.Км. Це був непоганий досвід, АЛЕ, все ж таки, це були Жигулі, з усім випливаючим... Комфортом там іне пахло, а його хотілося... У мене взагалі складається такевраження, що більшість придуманого в союзі з метою, щоб людистраждали, чи зайняти їх чимось, що не було б поганих думок, боЖигуля можна перебирати вічно… Хоча, що важливо, вони дешеві що уобслуговуванні, що у ремонті, і, донедавна, служили вірою і правдою (батя таки вирішив їх продати, щоб звільнити "будиночок" для моєї "вовчиці" :) )
Потому, у 2014 році, у мене народився син, і Папа (тесть) подарувавмашину. Ну, не зовсім машину, дав грошей на покупку. І бувпридбаний диво автомобіль китайського автомобілебудування CheryAmulet 2008 р.В. На пробігу 160 т. Км. Чому саме він? Ну, по-перше, мій друг був такий (правда новий з салону) і я розумів, що це замашина. А, по-друге, за гроші, які мав, нічого особливо більшекупити не можна було (ну або дуже старе і з дикими пробігами), а в "китайці" були відверті заявки на комфорт. Тут тобі ісклопідйомники, і кондиціонер, і "безпека" (ну ABS точнопрацювала). Я, синочка та Амулет на тлі 4 роки китаєць намагавсяслужити Але затьмарювало те, що досить багато ламався. Причомудосить серйозно. Як виявилося при розтині двигуна, він мав обривГРМа (на поршнях були вм'ятинки від клапанів). Коротше, прогоріли умене 1 раз клапана, повіз на ремонт і потрапив на капіталькудвижка. Хоча, відверто, на СТО розвели, багато за що грошейвзяли, але не зробили (а з'ясувалося це вже на наступному розтині).За рік після цього знову почалося. Свічки закидало олією, нагар, зникла тяга від слова зовсім… Поїхав до нормального майстра, ірозтин показав, що минулі охламони реально нічого не зробили.Потрапив знову на капітальку. Але цього разу двигун зробили. Алеосад, як кажуть, вже залишився.
У 2018, підкопивши деяку суму грошей, було ухвалено рішення продатикитайця та купити машину дружині. Дитинча підросло, треба його буловозити різними розвивалками, спортами і т.Д., а в мене, з роботою, не виходило це робити. Так що відправив дружину здавати на права ікупили Daewoo Matiz на автоматі. І з того часу каталися ми наМатизиці (до речі, дуже поважав цю машинку) і збирали гроші намашинку мені…

І ось тут переходимо до найцікавішого )))< br/>
* * * * * * * * * * * * * * * * * *

Ще з 2018 року, коли я продав Амулет та купив дружині Матіз, япідбирав собі машинку. Варіантів було багато, читав, дививсяогляди. Зупинився на кількох:Renault Megane 3 (2013-14 р.В.), FordTransit Connect (13-14 р.В.) американець чи європеєць, та й пара WVта Citroen у кузові універсал.
Форди американці швидко відвалилися, т.К. 2, 5 літровий двигун требагодувати багато. Та й важко знайти "прозорого" продавця битків ізАмерики. А самому не хотілося морочитися з пригоном та ремонтом. Закомплектацією, пробігами, роками випуску за ті самі гроші Меганибули на першому місці в моєму виборі.
І ось, до кінця жовтня 2020 року (а рік був ще той, за подіями), коли була накопичена енна сума грошей, і з'явилася перспективазайняти ще трохи, в блокноті на сайті з продажу авто було відібрано8 машин (5 меганів, правда вже 4го покоління, 2 форди та сітроенС5). Про існування Renault Talisman я навіть не здогадувався, покиодного вечора, після склянки вискарика, не почав просто перегортатисайт з відібраними машинами в кузові "універсал". І ось тоді меніпопався саме цей (вже мій! ) талісманчик. Хоча, я розумів, що забюджетом я його не тягну, але в закладочках залишив і взагалівідібрав собі кілька варіантів ще, крім цього.
На початку грудня, коли вся сума була на руках, я почав плануватипоїздку за авто. Треба було з роботою, т.К. У нашому місті (миколаїв) перекупи ну якісь дикі за цінами, і торгуватися нехочуть взагалі. Рідко можна вибити знижку на перереєстрацію.Дешевше виходить проїхати пів України за машиною. У блокноті буловідкладено пачку машин у Львові та Луцьку (це якраз точки входуєвромашин, але від Миколаєва 800 км) та моя красуня, яказнаходилась у Херсоні (від Миколаєва лише 80 км.). І тут як творі"12 стільців", я, взявши з собою друга (як то кажуть, одна головадобре, а на двох легше розуміється), вирішив їхати до Львова, і, якщо там нічого не знайду, то до Луцька. Був у Львові 1 Талісман, який я хотів подивитися, але їхав я все ж таки за Меганом. Ну якїхав, летів… )))) Взяли ми квитки саме на літак з пересадкою вКиєві до Львова на 11.12.2020 (і знову ж таки зауважу, це все одночасто дешевше, ну або так само, ніж взяти машину в Миколаєві, нудуже вже жадібні тут перекупи). Виліт з Миколаєва був 11.12 о 7:35ранку, але на рейс треба зареєструватися щонайменше за 40 хвилин, акраще ще раніше. Запізнюватися ми не любимо, тому приблизно о 5:45були в аеропорту. Десь о 6:10 вийшла напівсонна дівчина, і … далі вдіалозі:Працівник аеропорту (напівсонно):Доброго ранку, хлопці, ащо Ви чекаєте?
Ми (з наївною) радістю):Реєстрації на рейс.
Працівник аеропорту (піднімаючи брову):А Вам, хіба, вчора недзвонили? Рейс скасували.
Ми (вже з подивом):А як Ви думаєте, якби нам зателефонували ісказали, що рейс скасували, Ми б приперлися о 6-й ранку сюди?
Працівник аеропорту (хіхікнув):Ну, напевно, ні.
Ми (спантеличено):Так а що нам як би тепер робити? він усерозповість.
= = = Хвилин через 20, поки ми розмовляли на абстрактні теми зпрацівником аеропорту, справді приїхала дівчина, представникавіакомпанії. = = =
Представник авіакомпанії (спантеличено):А Вам, хіба, вчора недзвонили? в аеропорт о 6-й ранку, знаючи що рейс скасували?
Представник авіакомпанії (збентежено):Ну так, ну так. Ну дивіться, є варіант відлетіти сьогодні з Одеси о 12:25 до Києва, а звідти о15:40 до Львова, або завтра вранці з Херсона до Києва, а звідти доЛьвова.
Ми (надія) :нас влаштує з Одеси сьогодні (там саме виходило ввечеріподивитися машини, які планував у Львові, а якщо ні, то вранцірухати на Луцьк). Тільки завтра з Херсона на Київ уранці, а з Києвана Львів увечері. (і тут я розумію, що мене це не влаштовуєвзагалі, тому що "завтра" це субота, в неділю реєстрація авто непрацює, у понеділок треба бути на роботі).
Ми (вже без надій ):Нас це не влаштовує, давайте будемо грошіповертати.
Представник авіакомпанії ( "розуміюче"):Звичайно-звісно. Але ж Вичерез інтернет платили, так? Тоді пишіть у техпідтримку і з нимивсе з'ясовуйте.
= = = На цьому наше спілкування з ними закінчилося і ми, дуже взасмучених почуттях, поїхали назад до міста. Благо товариш, якийнас привіз, сказав, що дочекається, доки ми не злетимо, "а то мало"... І от "мало" і трапилося ... По дорозі заїхали на заправку, взяли каву, і я почав думати як бути далі, т.К. Машину хотілося.Автобусом їхати на Львів теж був не варіант, це довго. Поки пиликаву, було підібрано варіанти машин у Києві та в Одесі. Я сидівзовсім засмучений. І в голову залізла думка і не хотіла тудивиходити. Я наважився її озвучити другові, який їхав зі мною: "апоїхали візьмемо твою машинку, і мотнемось у Херсон, глянемо на тойТалісман. Просто подивися, чи стоїть за ним женуться. А потім, якщощо, поїдемо в Одесу, там відкладений Форд ( там був не поганийваріант (Ford Transit Connect) і пара Меганов." Так ми і вчинили.Заїхали до нього додому, і, поки він збирався, сталася ще однацікава подія. По телевізору показували ранкову програму. Знизуекрану завжди йде рядок, що біжить, і показують погоду і гороскоп.Прочитавши свій гороскоп, я аж трохи розплакався.

Для тих, хто українців не розуміє, переведу: "до вечора Визалагодите всі справи. Не хвилюйтеся."
І це дуже сильно мене підбадьорило.
Потім була звичайна поїздка до Херсона, і о 9-й ранку я вже стоявбіля своєї майбутньої машинки.

Походили, подивилися, проїхалися і я зрозумів, що нічого більше яне хочу, не хочу їхати до Одеси та бусик Фордовський я теж не хочу.Хочу тут і зараз. Трохи сторгувавшись я з великим натягом вліз дозапланованого бюджету.
АЛЕ, приколи на цьому не закінчилися. Продавець їздив на ній задовіреністю на червоних транзитних номерах. Фірма, яка пригналамашину, дала йому порожній бланк із печаткою, щоб можна булооформити договір купівлі-продажу на місці, а не у них. А фірмазнаходилася якраз у Луцьку. Усі сертифікати та митні документи буливже готові. І почалася епопея з викликанням працівників фірми, щобвони оформили договір, і надіслали його в електронному вигляді і мийого роздрукували. Це було довго, нудно, нудно, їм постійно невистачало якихось даних, хоча їм надсилали все, що вони просили.Відповідали вони разів на півгодини. Дуже тугі, звісно. Але все жтаки вони це зробили, і надіслали договір. Ми його роздрукували івже начебто сунулися до СервісЦентру для постановки на облік, алежадібні посередники захотіли взяти більше звичайного за "позачергове" оформлення, що мені не сподобалося, я подзвонивзнайомим у СЦ у себе в місті і домовився це зробити за місцем. Нацьому і зійшлися, я розрахувався з людиною і поїхав до Миколаєва. Язаїхав уже до Миколаєва, дзвонить мені продавець і каже, що фірмаанулювала договір, який надіслала, т.К. Вони там припустилисяпомилки (замість "універсал" написали "седан"). Ми, коли друкувалидоговір, це виправили та їм сказали.Але вони однаково йогоанулювали, і надіслали новий виправлений. Продавець його зновуроздрукував (благо були бланки з запасними печатками) і надіславмені маршруткою. Але це вже було 17:30 і цього дня я не встигпоставити красуню на облік, а лише подав документи. Ну а наступногодня все склалося як і годиться. Приїхав вранці до СЦ, пройшовекспертизу та отримав довгоочікувані номери.

Дружина сміється: "був Амулет, поміняв на Талісман")))) така цікаваісторія. Трохи довго вийшло. Дякую, хто дочитав. Сподіваюся будецікаво.
А мораль, як на мене, тут проста: "все, що не робиться, все накраще" і "все відбувається свого часу"…

Спасибі. Ну а про "срібну Вовчицю" розповім докладніше трохизгодом. Як мовиться "To be continue…"