Отпуск 2011. Черногория . 4000км на Honda Civic.

Відпустку 2011 року вирішили спланувати до прекрасної країниЧорногорія. Оскільки досвід подорожі на машині вже був, вирішили ідо Чорногорії поїхати машиною.
1.Планування маршруту, візи.
Дійдуть до чорногорії можна кількома шляхами :
— Україна-Угорщина-Сербія-Чорногорія
-Україна-Угорщина-Хорватія- Чорногоя
-Україна-Румунія-Сербія-Чорногорія
Найлегший і найшвидший маршрут проходить через Угорщину таХорватія, але за законами жанру проїхатися цим маршрутом нам невдалося.До поїздки залишався місяць і Відкрити Шенгенську візу булопроблематично, для простоти оформлення документів було вирішеноїхати через Румунію та Сербію, у такому варіанті необхіднатранзитна румунська (55 у.О.) та сербська (5 у.О.), всі документидля віз були зібрані та віддані в тур. Агенцію для відкриття віз, ітут вилізла несподіванка:термін дії мого паспорта закінчувавсяраніше ніж 6міс.До закінчення поїздки - румуни відмовилисявідкривати візу (шенгенку теж не відкрили б з таким паспортом).Настрій був зіпсований, але бажання потрапити до чорногорії буловелике. У тур агенції нам запропонували наступний варіант:зробитиболгарську та сербську візи і дістатися таким чином до чорногорії.Подивившись гугл карти і зрозумівши, що маршрут збільшується всьогона 300км, вирішили їхати так. Для отримання болгарської візидовелося продовжити паспорт (600грн) сама віза коштує 35 євро +5у.О. Сербська. Власне поки робилися візи я планував дорогу дочорногорії за новим маршрутом:
Україна-Румунія-Болгарія-Сербія-Чорногорія
Болгарська 2-х кратна віза дозволяла нам проїхати Румунію транзитом (тобто не довелося робити румунську візу), сербська теж давалаправо 2 рази заїхати в країну, в чорногорію віза не потрібна. Длявідкриття цих віз не потрібна бронь готелю, що для нас теж буловажливо так як не знали де саме відпочиватимемо і не хотілиприв'язатися до місця.
Разом з нами до чорногорії поїхав екіпаж друзів, у всіх булипольські-шенгенки, вони планували Румунію та Сербію проїхати цимивізами і знайти готель доки ми будемо обіжати через болгарію.
< b> 2. Дорога до Чорногорії.
Машина завантажена з вечора і о 5-й ранку колона з 2-х машинвирушила зі Львова в Петровац (чорногорія). Дорога зі Львова докордону з румунією (вилок-Tarna Mare) хороша, проблем дорогою небуло. Чудова ідея взяти рації в дорогу була схвалена всіма іпоїздка екіпажів була набагато веселіша. Українські прикордонникивипустили всіх без зайвих питань. Румуни пробували (після того, якпоставили вже нам штампи) розповісти, що для проїзду необхіднаброня готелю в болгарії — але пропустили. Друзі з шенгенкамипропустили взагалі без проблем (увечері для них я на букінг.Комзабронював готель у чорногорії і після роздруківки скасувавброню).Тож усі статті про те, що за польськими шенгенками румуни непускають, виявилися неправдивими. Румунія зустріла нас гарноюпогодою та суцільними ремонтами доріг. Нічого незвичайного вРумунії не відбувалося. Віньєтки на дорогу в обидва боки я купив затиждень до поїздки онлайн. Разом ми поїхали до Тімісіори дероз'їхалися в різні боки. Ми на болгарію, наші друзі до сербії. Такяк нам треба було продрукувати болгарські візи довелося заїхати доболгарії, я б навіть сказав запливти, оскільки найближчий шляхпроходив через пором. Годині до 10 вечора ми добралися на поромнупереправу Калафат-Відін, це був мій перший досвід поромноїподорожі. Виявилося все дуже просто:спочатку з нас зняли 7 євро зазаїзд у порт калафат, потім близько 30 євро за переправу машини та3х людей, пройшли кордон з румунією (віньєтки перевіряли, сказав щокупив онлайн – відстали), пором чекали близько години, тапереправлялися на ньому ще близько 30митнут максисум, поки чекалипором я встиг подрімати. Виїхавши з порому отримали болгарськіштампи в паспорт і ще раз заплатили за виїзд з порту, на моєзапитання «че за нах, я ж платив за порт» болгар мені відповів«Тамка румуни – тутка болгари», віддав йому близько 5 євро і вжебуло думав погнати в сербія як бац-купі віньєтку, як завждимінімальних не виявилось і продали тижневу за 5 євро, але була нічі з'ясовувати що до чого полювання вже не було. Болгарія насзустріла типово українськими кривими дорогами, їхати болгарієютреба було не довго, навіть не помітили як ми пролетіли болгарію іпотрапили на сербський кордон. Кордон пройшли хвилин за 10 іпотрапили до сербії. Половина шляху була позаду. Треба було знайтимісце для ночівлі. Сербія нас зустріла темрявою і ремонтами всякихдорожніх розв'язок, після кордону вночі крутився хвилин на томусамому місці, тому що навігатор вів в один бік, але через ремонтибули чи то глухі, чи то об'їзди, але таки виїхав. Далі їхававтопілотом шукав нічліг, на як на зло не було ні мотелів ніготелів. Так проїхав ще близько 2-ї години і побачивши табличку«SOBE» зупинився запитати про ночівлю. Біло вже близько 2-ї годининочі, відкрила старенька і типу зрозуміла що мене нало показалакімнату, ліжка були, душ був що ще треба? Зупинилися, все цекоштувало 5євро з людини (дешево і сердито). . Єкіпаж повернувся доРумунії для відкриття вранці транзитних віз через сербію, але й тамїх відправили далеко-далеко. Тому вони поїхали через Угорщину іХорватію і зустрілися ми вже на місці в чорногорії. У кінцевийпункт призначення. Трохи довелося покружляти через ремонти траси, але ми таки виїхали в потрібному напрямку, навігатор трохи кривоводив пір сербії, а може мені так здалося через ремонти доріг.Сербія виявилася гарною країною, наробили купу фото із гірськимикраєвидами. В основному дороги сербії виявилися гарною якістю, машина без особливих проблем взбиралася серпантинами на самівершини гір. Добралися до кордону з чорногорією і пройшли її беззайвих питань хвилин за 20, там же нам вручили віньєтки на 10 євроза місяць (хоча до цього не міг знайти інфу про необхідністьтаких), кілометрів 30 від кордону навігатор звів мене з головноїдороги вирішивши скоротити мені шлях, це скорочення в 15 км зачасом зайняло близько 2х годин, заїхали на вершину до гірськолижнихкурортів , їхати було страшнувато вузькі дороги та серпантини, виїхавши на нормальну трасу зраділи, що залишилися живі . Довечора дісталися Петроваца і почали пошуки житла.

Їхали ми без бронювання.Так за годину облазивши всілякі варіантибуло знайдено відповідний. За 80 євро на добу апартаменти з кухнею, балконом, кондиціонером, двома кімнатами, дуже гарний варіант на 5осіб. Ще раз переконався що завжди можна на місці знайти підходящийваріант і не переплачувати тур-агенції. Містечко Петровац мені дужесподобався, невеликий, затишний, 2 пляжі, є супермаркет. Ціни вЧорногорії на деякі речі виявилися навіть нижчими ніж в Україні.Якщо їхати в апартаменти з кухнею то проживання та харчуваннявиходить недороге. Якщо харчуються в кафешках і ресторанах, то засередніми підрахунками на день на 2х дорослих необхідно мінімум 50євро. Містечко оточене горами з евкаліптовими деревами, запахшалений, море чисте та тепле. На пляжі правда народу валом, щобзайняти місце доводилося виходити о 8-й ранку, а щоб і після обідузалишитися біля моря – залишати рушники та матраци . Перейшовшичерез гору можна було потрапити на величезний пляж, там прикольно, але ходити туди щодня з дитиною було в брухт. Під час відпочинкузнайшли час зганяти на Скадарське озеро – дуже велике і гарне, спочатку думали самі подивитися його, але приїхавши зрозуміли, щоце нам її вдасться і довелося брати екскурсію на кораблі. За 24євро з людини нас покатали близько 3-ї години. Монастир, дорогатуди хоч і не легка, але воно того вартувало.

Дорога до монастиря; А під час відпочинку від нефіг робити знялиміні фільм про "вбивцю кавунів" — задіяли всіх у постановці :
трейлер:
>

3. Дорога додому.
Під кінець відпустки погода трохи зіпсувалась і ми вирішилиперебратися до хорватії, бо режим з Україною безвізовий. Сплатившиапартаменти з самого ранку вирушили на Дубровник. На гараниціприйшлось постояти хвилин 40, але пустили без зайвих питань.Через 3години ми вже гуляли дубровником. Місто дуже красиве (особливостара його частина), море тепле та чисте. Проїхавши всього близько100км від петроваця море хорватії нам показало набагато приємніше.Цілий день провели у старому місті і на пляжі, після чоговисунулися далі. Переправляться у Плоц. Пором модний не те що вБолгарії, каюти з кондиціонерами, бар і т.П. Близько 11 годинидобралися в Плоц, пошуки ночівлі результату не дали, все білозайнято і ми рушили вперед по маршруту, а попереду на нас чекававтобан A1, години 3 ми їхали переодично з'їжджаючи з нього в містащоб знайти ночівлю але так нічого і не знайшли. Повернувшись наавтобан, вирішили заночувати в машинах. Покимаривши трохи зрозквітом висунулися додому. Ми в сербію, 2 екіпажі до Угорщини.Дорога до сербії (прямий до Белграда) суцільний автобан, обмеження130 км/год. Особливо не дотримуючись швидкісного режиму, за паругодин проїхали всю хорватію. Близько 800км автобана нам обійшлисядесь у 30-40євро точно вже не пам'ятаю. Розплачувався завждикарткою, оскільки на весну валюту міняти гроші було не полювання.Біля Белграда довелося попобігати ремонти і годині до 8 вечора мидобралися до румунії місто Тімісіора. На кордоні нас пустили безпроблем навіть не питали куди і зачепимо. То є дорога назад беззаїзду в болгарію пройшла успішно. Переночували в Тімісіорі тавранці вирушили на Україну. Годині до 7 вечора були вже вдома, дорогою затарилися закарпатським вином. Відпустка закінчена …
4.Honda Civic 4d у дорозі…
Машина виправдала всі мої надії щодо керованості, комфорту, економії в дальній поїздці. Клімат-Контроль виконував своє завданняза будь-яких температур, в салоні завжди було комфортно. Низькапосадка машини на рівних дорогах «закордону» надавала впевненості, чітке кермо реагувало на всі мої команди, ведучи машину набудь-яких швидкостях. Нарешті я оцінив функцію Круїз-Контролю, якаполегшила мені дорогу як на автобані так і на дорогах румунії.Потужності двигуна завжди вистачало для обгонів, навіть у горах.Різниці нашого бензину «Окко» від імпортного я не відчув, чи нашбензин гарний чи їхній бенз такий же хріновий як і наш )).Заправлявся завжди 95, оплату робив кредитною карткою кельмою відпривату банку, за всю відпустку проблем з нею не було, що теж плюс.Середня витрата за 4000км пробігу вийшла близько 6.7л/100км.Найекономніша країна за витратою виявилася Румунія зі своїмиобмеженнями 50місто/100 траса. Чорногорія та Сербія збільшилавитрату за рахунок підйомів на гори, при цьому при підйомі витратамогла доходити до 8-9л/100км і також спускатиметься до 6.5-7 приспуску (нейтралку я не використовую). Хорватський автобан виявивсяменш ефективним за витратою, але це винятково через швидкіснийрежим (більше 130км/год), якби нудив 130, то думаю витрата була бнижчою.Зрозумів, що на автобані з круїзом головне не встромити, бояк мінімум дій з машиною починає присипляти.
Тепер можна починати будувати плани на наступну відпустку.