Кінець історії володіння моєю омегою.

Ну ось і настав той день коли мій проект улюбленої омеги для менезакінчився. Не зовсім так я його кінець собі уявляв, але все ж такисучасні реалії говорять про те, що зараз це найрозумніше рішення.не знаю з чого почати то ) 1001 історія та емоція пов'язує мене зцим Авто неймовірна кількість людей я знаю завдяки цьому Автоскільки досвіду та переробок я зміг отримати і здійснити завдякицьому Авто взагалі не реально порахувати як і ту суму грошей яку яв неї вклав безповоротно ) почну з того що всі знають що моя машинаостанні роки більше стояла ніж взагалі експлуатувалася на це єпричини у вигляді сірого Лева що сучасні омеги в 30 років якмінімум ))на Омезі я все ж таки зрідка виїжджав коли приїжджавдодому в гості у свою улюблену донецьку область покататися рідниммістом на машині яку від а до я зробив сам завжди було приємно іцікаво і їй це було на користь вона не так застоювалася)) але прицьому я розумів завжди що це Авто як би я не любив буде почуватисякраще якщо буде перебувати в експлуатації постійно у когосьдбайливо ставиться до всього що в ньому зроблено) і у якого будебажання продовжувати розпочате! Взагалі машину продавав давно алене поспішав ніколи з нею розлучатися так як дуже важко це робити) водин з моїх візитів додому у мене була необхідність скористатисяомегою для поїздки у своїх справах ) нічого не віщувало біди і яїхав спокійно на 4 швидкості коли почув металевий звук удару імашина почала сповільнюватися заглушивши і став убік я зрозумів щозаводитися вона з вичавленою зчеплення але при цьому стоїтьпостійно на швидкості та спроби переключити в нейтралку або на іншупередачу ні до чого не приводять вона залишилася на 4 і всі. Щотрапилося я так і не зрозумів але часу на з'ясування у Мене не булотак як на цей день у мене вже був квиток назад у київ і треба булотерміново щось робити) дзвонив знайомих які допомогли менізаштовхати машину назад в гараж благо це було зовсім поряд ідовелося не далеко пхати її. У такому вигляді я залишив її і поїхавна роботу. Пізніше до нового року я приїжджав не надовго ходив домашини, але зрозуміти в чому причина без ями і поглиблення в розбірпроблеми я так і не зміг, тому знову залишив все як було іповернувся на роботу) ну а далі весь світ знає, що трапилося влютому і наше життя поділилося на до і після не про яку Омегу таінше взагалі не було думок так як було набагато важливіше зберегтисебе і взагалі близьких. Тож усі родичі залишили донецьку область.І машина залишилася зовсім одна чекати кращих днів. Через 3 місяцімені написав людина передплатник з ютуба, який дивився всі оглядимоєї машини про те, що він хоче її купити і що живе поруч. Всіспроби пояснити, що це можливо буде тільки після закінчення бойовихдій, його не вбудовували, потрібно було тут і зараз.Але так якможливості їхати на продаж у мене не було, я знайшов знайомих, якізалишилися в місті. Які змогли отримати ключі тих паспорт і такдалі поштою і віддати машину людині.
Взагалі в кратці сьогодні остаточно моя ластівка стала більше немоя( і радісно і сумно одночасно. Залишилися ще моменти зпереоформленням але це таке в Взагалі поговоримо з хлопцемобговоривши всі моменти по Авто і стану коробки, обліку ситуації вкраїні і регіоні зійшлися на ціні 1800 доларів. 2500 але краще такніж зовсім нічого.Та й хлопцеві буде чим займатися я б тільки мріявзабрати таку Лялю на самому початку з усіма ніштяками і за такігроші) тому можу йому тільки позаздрити, що для нього все тількипопереду. Ну а для мене це наприкінці проекту спасибі всім хтостежив за машиною допомагав з доробками та пошуком ніштяків та йпросто поділяв долю цього красеня. Сподіваюся що після закінченнявсіх подій я ще зустрінуся сам цією людиною ми вип'ємо кавупокотимося на Омезі і знімемо оглядач того який вона стала вже вйого руках. Так що остаточно не прощаюся буде що писати будуписати) машина то не далеко поїхала) бажаю новому господарюудачі!