Покатушки в Солотвино

Вирішили сімейством на цих вихідних трохи помандрувати. Вибір впавна сусідню область Закарпатську, смт Солотвино. Відстань 190 км відхати до бази. Вирішено значить запакувались і вперед. Заправившисьна Shell до повного мандрівка розпочалась. До Яблунецького перевалудобрались швиденько, дорога файна, асфальт ідеал. Сьорбнули кави наперевалі і почали рух в Закарпаття. До Закарпатського міжобласногоконтролю дорога була ідеал, я наівний думав так буде всю мандрівку, а фігу. Через 500м ями в коліна, ледве відтормозився. І почалося, то трохи нового асфальту, то “приг-скок” по ямах, але природапомагає забути про нездалі участки

Ось такі природні явища милують погляд

Добравшись до місця призначення, френкі став на відпочинок

Стоіть на відпочинку）

А ми почали фієсту）

Будиночок часів Совка）Але прикольно
Ну як же без мангалу і борони）

Також були купальні процедури в соляних басейнах

Кохана таляпається

Після солчних процедур настали прісні

Маю моднячий круг）
Моє сімейство

Ну і трохи алкорозслабону）

Папка віскарь з колою）
Мамка маргаритку сьорбає）

А це соляний басейн з підігрівом

Вся “пенсія” там）

І вид з баз в далечінь

Кругом Карпати

От і пролетіли 4 дні релаксу і пора домцю. І все б було ідеально, якби не один нежданчик. За 5 км до Яблунецького перевалу чую запахгорілоі гуми і чую шльопання по асфальті. Торможу, стаю і таке

Спалив колесо в хлам
Аж розбортував

Одне радує все скінчилось добре. І діск живий. Судячи з пошкодженья км 20-30 тиснув на спущеному. І біда в тому що дорога буласерпантинна і між горами і рікою, навіть не почув. А ще обідно всіхто іхав ззаді навіть не пікнули/не блимнули що в мене така біда.Ось такий менталітет. Але добре що все добре завершилось. Мивідпочили, добрались до дому, колесо я куплю, а зараз сьорбаючипивко пишу цю розповідь
Далі буде…