Дороги

У зв'язку з тим, що за освітою я - гінеколог-самоучка, доля менечастенько закидає в місця співзвучні з чудовим містом в Італії, вякому знаходиться ще більш чудове творіння у вигляді косої вежі, зЯкою я дуже хочу плюнути на тих, хто краде кошти виділені на ремонтдоріг.Днями мені по роботі пізно ввечері довелося їхати в чудовемістечко під назвою "вишневе".Шлях туди виявився досить болючим длямоєї п'ятої точки і відповідно машини.Мільйон алкоголіків можутьмільйон років описувати матюками стан дороги якою багатьом з насдоводиться їздити, і опишуть її всього на 1/4. Трак-драйверивидавили на окружній колію в якій тазику не дуже комфортно. Нетримаю зла... Вони - круті мужики, які допомагають на дорозі іншимавтомобілістам.У них дуже складна, але дуже крута робота. Воницілий день дивляться у велике вікно сидячи біля свого ліжка. Хібанормальний мужик скаже на це "фу"? Особисто я мрію про таке. Яобурююся на тих, хто економив на дорогах. Та я давно не їздивБорщагівським шматком окружної. Я не уявляв, що цей шматок у такомустані. На певних ділянках покриття схоже на велику тертку. Мордамого тазу лежить на відбійниках. Раніше я думав, мовляв:жорстко, круто, немає кренів, дрист і тд. Так я і зараз дуже люблю, колижорстко, але... Якщо часто їздити такими дорогами - кузоврозповзеться. На початку шляху я просто побоювався і матюкався.Після того, як я побачив чудо-церква на горизонті, не знаю якоївіри я перестав матюкатися. Церква все-таки... У момент мовчання умене падає пасажирське скло, яке я кріпив надійною системою "дошка", і я почав боятися... Почав заспокоювати себе і скориставсявідкритим вікном. Почав під'їжджати до плутан. Перша побачиламашину, мабуть, подумала, що немає грошей і відбігла вбік. Друга -все-таки зважилася підійти. Нагнувшись до вікна, побачила мене, пробурмотіла, що в неї болить голова і пішла до першої. Я продовживсвій шлях із ще однією не гарною думкою, що мені навіть повіїкажуть, що у них голова болить. Чим далі я від'їжджав від свогобудинку, тим більше боявся. На додаток на не освітленій трасі мафонвключив саундтрек до фільму "28 днів по тому", і це все вночі. Чимдалі – тим більше думок. У певний момент мене почало шифрувати, щоя "стану" в полі, і до ранку доведеться харчуватися хрущами, якрадив Беар Грілс. Але я все-таки вдало з'їздив і повернувся додому.Під будинком я застосував свої інженерні навички і приклеїв склоскотчем. Так би мовити "ремонт з бомжу". Поки мучився зі скломпідійшли співробітники міліції і почали компостувати мізки, а такожритися в машині в пошуках заборонених предметів. Сьогодні я прибравсистему "скотч".

І повернув на місце ідеальну систему "дошка". Перший час змушенийїздити такими дорогами часто. Тепер треба, щоб підвіскапрацювала.
Ну й заодно вимазав бризковики бітумом. >