Ще раз до Львова, але вже з неосудним стартером.

Майже спонтанно для себе вирішив знову поїхати на течіку в містовеликого Льова. Кумедні моменти почали ще за день до виїзду.Увечері четверга моторошно запізнюючись мчав через все місто врежимі "ралійного" автомобіля. За підсумками зробивши всі справинеквапливо котившися додому помітив чотенькое биття з водійськоюпід жопу на купинах і нерівностях.Моментально зупинившись уперсяногою в колесо почавши розгойдувати машину зрозумів що з'явивсянехилий люфт у ступиці. На момент що підшипник вже перетягнутий алюфт нікуди не подівся з сумним зібрав все назад.Але сівши в машинуі за звичкою (заводиться з кнопки) включивши запалення і тицьнувшипальцем в кнопку отримав короткий ривочок стартера за яким не булозовсім нічого. Спробував завести з ключа.Перше положеннябац.Запалювання і оп і ниххя.Раза 3-4 підсмикував стартер на 5разів з ключа він як ні в чому не бувало моментально закрутився ізавів движку. Глушив і заводив багато разів, намагаючись знайтиякусь логіку в цьому. Все дарма. Наступного ранку їхати до Львова.З вечора доглянувши кілька стартерів у Львові запасся грошима.Вранці ж машина завелася з першого разу, але кнопка вже нереагувала взагалі. Прийнявши рішення не глушити до Львова, рушив удорогу. Як і планувалося, ДВС було вимкнено під оперним театромЛьвова. Потім же все заводилося з першого разу.
Як людина любить їздити в місті до 60 і на трасі до 80 з течіканіколи пизд.Лей не вичавлюю тим більше що там з 4х передач дизелядавити те. Зробивши висновок собі що цей двигун житиме "вічно" якщоне давати йому високих оборотів і не вичавлювати всі соки (дЗЕН).Раніше їздив міжмісто 60-70 а з його їдучи до Києва зрозумів що вінна легені їде 90 з витратою в 6л маючи при собі 6 осіб на борту і 4велосипеди та туєву гіршу речей. Ще раз розумію, що не дарма цямашина була машиною мрії.