Красимона ... процес ... йде ...

Повільно, але впевнено … хоча чому ж повільно)) на малярку я їхавдосить таки швидко))
За руєм цієї машини я не сидів майже рік, і здивуванням приділу небуло... Дивні відчуття - повернуться до чогось такого коханого, алезлегка забутого, за якимось дивним чином склалися обставин.стартера, що зупиняється, остаточно здох аккум РРРР зла ненаберешся. Обсипався і замкнув худобу.Блін краще б я його комусьподарував.Благо під рукою був папкін хламос, з якого я пошвиденькому видер тепленький аккум, завівся і помчав намалярку.
Драйв від поїздки був ще той. ))) Останній рік я їжджу напередньопривідному авто бізнес класу, і після нього сієрраошушалась як роздовбане відро з гайками, що постійно норовитькудись поїхати по власне обраному маршруту)) капець. З салону бувприсутній кермо сидухи і лампочка тиску олії… ГИ аскетизм у чистомувигляді. До малярки майже 30 км, а машина настільки страшновиглядає, що не на кожному прийманні металу її погодилися бприйняти. Без бамперів, різнобарвна, ревуча прямотоком хрень, перебудовуючись між рядами, з далеким ксеноном, сідай вперед напристойній швидкості))), і на додаток до всього переляканий пілот уробочій формі бомжа)) Яке щастя, що ДАІ не було по дорозі, я навітьне можу уявити про що б у нас зав'язалася бесіда…
Справжній автомобіль насилу міг за мною наздогнати, і по приїзду намісце я вислухав компліменти у вигляді - «ні хріну собі цей шматокгівна боком їде в поворотах » - Не стримався пару разів))) Коротшекажучи 20 хвилин концентрованого адреналіну і ми на місці. МалярГена, закочуючи мшину в бокс, сказав що все буде як у найкращихбудинках Порижа і Лондона, і в мене є хороший привід йому вірити, так недавно він робив машину моєму другу. Можна сказати, що яспокійний з цього приводу.

Уточню – маляр проводитиме тільки підготовчі роботи і все.Машину в нього я заберу рівну як яєчко в білому або світло сіромугрунті, і далі знущатися з неї самостійно. Якщо ви бачили що язробив з дисками, увімкніть фантазію і уявіть, що я зроблю змашиною))))) Але побачити це, на жаль, вийде не скоро . Сумно, алеце факт. Машина знову стає на консервацію на невизначений термін.Дуже важко працювати над таким часом проектом, що пожирає вХаркові, і при цьому жити в Києві. Власне, з географічних причинпроцес поки що й заморожується. Постараюсь найближчим часомрозжитись приміщенням для подальшої роботи у Києві.А після цьоголаматиму голову як телепортуватимемо практично розібрану машину, іпівтонни інструментів на 500 км при мінімальних витратах… Так що якговорив термінатор — Айл Бі Бек … травень френдз (це я вже від себедодав))
< /