Поїздку на відпочинок у Болгарію планував давно. Дорогі курорти нерозглядалися через не бездонну кишеню. Єгипет і Туреччинавиключалася у зв'язку з перельотами і тяжкими очікуваннями ваеропортах – мій Дімка б там розніс усе і Ситуація з ціновоюполітикою на українських узбережжях Чорного моря шокувала своєюабсурдністю - за жодний сервіс з паршивими умовами вимагалибожевільних грошей. Крим відпадав самі знаєте чому. Від Ужгорода –близько 1100 км (одеса далі) Ціна за проживання менша, ніж наукраїнських курортах Парадоксально, але автомобільний газ дешевшийніж в Україні (у мене автомобіль на газу), тобто дорога обійдетьсядешевше Візи вже не потрібні. Можливість трошки побачити світ.
З мінусів - це все-таки чужа країна, ти не вдома.Додаткові витратиу вигляді плати за автобани та страховки.Для розуміння рівня цінпостійно доводиться перераховувати все в євро або в гривні. Алезваживши все за і проти - плюси переважили.
І ось забронювавши заздалегідь номер на одному відомому сайті, мипочали готуватися до поїздки - планування роботи щоб вирвати цікілька вільних днів, перевірка машини, закупівля євро (де ці старідобрі часи з курсом в 11 гривень? ), вивчення тематичних форумів тасайтів, іноді голова йшла кругом від великої кількостіінформації.
Але ось ми нарешті в дорозі, кордон із Румунією перетинали доДяково. Наслухавшись страшних історій про неймовірні черги накордонах, був готовий до найгіршого. Митниці перетнув за 20 хвилин, була затримка з нашими прикордонниками – ми з дружиною на різнихпрізвищах, а дитина на моїй. І вони намагалися вимагати свідоцтвопро народження Дімки, щоб переконатися, що Лариса його мама. Алемені не вперше переконувати представників влади у їхній неправоті.Магазин Дьюті-фрі як завжди порадував цінами на добрийалкоголь.
Румунський митник ліниво оглянув зовні автомобіль, заглянув убагажник і під капот. Запитав – скільки пачок цигарок везу, зчесними очима відповів – п'ять (каюся, віз трохи більше). І все –ми в Європі.
Заздалегідь придбав електронну румунську віньєтку на сайтіwww.roviniete.ro/ua
І знову, як вперше шок – ДОРОГИ, РОЗМІТКА – ну як так можназнущатися з водія, це ж нудьга смертна так їздити – ні ям, нібугорів, заснути можна за кермом. А якщо серйозно, то хочетьсяплакати. Чи ми доживемо до таких доріг в Україні? Питання чисториторичне. А далі нічого особливого - дорога, заправки, зупинки напіс-паузу для кіндера. Вдалося проїхатися нічним Бухарестом – гарнеі світле місто. Побачили дуже багато ремонтної техніки на вулицяхнічного міста, ремонти проводяться вночі – грамотно.
Далі, перехід мостом через Дунай і ми в Болгарії. Одразу кинулося вочі, що дороги гірші ніж у Румунії. Але все одно якісніше ніж вУкраїні. І ось ось ми у Святому Власі — море, відпочинок.






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.