Галопом по Європам або 11ткм за 13 днів Частина 2

У першій частині я розповідав про досить автомобільні країни, такіяк Німеччина та Франція, якими дуже приємно їздити. У цій частині ярозповім про деякі особливості та прикрості від другої половиникраїн нашої подорожі.
Іспанія
В Іспанії виявилися теж платні дороги, але оплатити їх тією жкарткою не вийшло. Коштують вони трохи дешевше ніж у Франції, але йсамі по собі вони по гірші.Більш мізерна інфраструктура придорожніхкомплексів, немає місць для поспати.Всюди натикані ліхтарі, навітьу самій глушині., паркувальних місць взагалі не знайти.В надії натемне затишне містечко, де можна розбити намет ми поїхали аж за40км від Барселони, але так його і не знайшли.Зате знайшли дикогокабана, який вільно розгулював набережною.Поспівши в машині, вранціми повернулися назад, о 7 годині було вже світло, людей було мало, а головне машин. Знайти місце вийшло безкоштовно, та ще й прямий уАрки, але лише до 9 години. Ми прийшли майже о 10-й і листочкащастя не знайшли. Перепаркувавши машину ближче до Саграда Прізвища, за кілька кварталів, вийшло теж підвестися не плативши. Парковкакоштує близько 2 євро годину. ДП в Іспанії коштує теж осуднихгрошей, близько 1.3 за літр. Іспанії я даю 5 з 10.
На виїзді ми зустріли наш рідний Лайнос на незрозумілихномерах.

Монако< /b>
Країна-місто, в якій немає шосе та автомагістралей, траса F1 тапритулок мільярдерів. Від Монако чекав лиск, шик, блиск. Врезультаті це суцільне будівництво, вузькі вулиці, пробки таперекриті дороги. Паркування тут це окрема тема. ОскількиМонако розташований на схилі скелі, то підземні паркінги тутбудують угору. Поряд з офісною будівлею збудовано 9-ти поверховийпаркінг. До 5 поверху зарезервовані місця, на яких можна зустрітиFerrari 456 під чохлом, та ще багато звичайних спорткарів. Чомузвичайних, та тому, що тут люди в магазин їздять на них і це факт.Бачив як тітка років 50 скаталася до Франції за покупками наФераррі 658. Причому на цих паркінгах немає ліфта, зате з 9-гоповерху є вихід на вулицю вищий. Особливість паркування тут - чимдовше стоїш тим дешевше година. Мінімальна ціна, 0.8 євро годину, починається вже з 3 або 4-ї години. Кажуть що тут люди користуютьсяліфтами для переміщення вулицями, тому що просто прямо пройти навулицю нижче не вийде. Пройшовши 26 градусною спекою, в Жовтні те, вгору по вулиці метрів 200, зрозуміли що ну його нафік іповернулися за машиною. Далі ми поїхали у відомий тунель Формулибіля набережної. Я звичайно не фанат формули, та й дивився гонку вМонте-Карло всього один раз, але це особливе відчуття коли ти їдешна своїй машині по трасі Ф1 з телика.На жаль потрапити на відомупетлю не вийшло через перекриту дорогу, припаркуватися поруч теж, тому просто їздили містом. Випадково заїхали до причалів, де підчас етапу знаходяться пітстопи. Взагалі знайти гарний вид для фотов самому монако досить проблематично. Навіть там, де він є, стоїтьнереальний натовп туристів, який псує будь-який кадр. Я написав протаку маленьку країну так багато, бо це був біль та розчарування.Краще б замість Монако залишився на довші в Ніцці. Ось там простонереальний кайф лежати під сонечком біля блакитного берега. Доречі, в цей час ще можна купатися. Отже, Монако отримує 2 з 10, дякую дешевим парковкам.

Найкращий спогад про Монако

Італія >
Дорога в Італію проходить недалеко від моря і досить високо, восновному їдеш просто мостом якої періодично йде в тунелі. Італійцінапевно задовбали їх копати. І все це було не просто. Знову платнідороги. Ціна така ж як у Франції, але якість подекуди гірша ніж вІспанії чи Словаччині. Як виявилося, є спеціальні термінали длякарток ЄС, але не скрізь. На одному такому вдалося сплатитикредитною карткою. Жахливо дратує "аррівідерчі" з автомата післяоплати, складається відчуття що тебе тролять нібито "віддав бабки ікотись звідси, нещасний". Придорожня інфраструктура теж кульгає, поспати теж нема де. Ще одна складність полягала у знаках. Не знаючому, але італійська для мене була зовсім незрозуміла, безперекладача було не обійтися. Єдине, що було зрозуміло, це знак"polizia stradale". І саме через непорозуміння, у Венеції, яодержав штраф за паркування на неправильному місці. Яквиявилося, це були місця для обслуговуючого транспорту, що розвозивпродукти та товари, і про це говорила маленька табличка з ом настовпі.

Самий сувенір для машини з Венеції за 18 євро. br> Я ще легковідбувся. Поки я дізнавався в поліцейських, як мені з ним бути, підійшов турист, якому взагалі одягли локер на колесо. До речі, не бійтеся і не соромтеся підходити до поліцейських і питатиякщо щось не зрозуміло. Вони дуже чуйні та завжди раді допомогти.Загалом штраф потрібно було сплатити поштою протягом 5 днів.Віддавати налік було шкода, заплатив карткою та 2євро комісії. Щеодна особливість Італії – смолоскипи за 100 метрів до аварії. Такожстоїть великий очиспалюючий попереджувальний щит (так правда скрізьу Європі).
факели на асфальті, що показують звуження дороги

Ще одна пригода трапилася вночі на автоматичній заправці.Вирішив я заправитися, знайшов найдешевшу заправку за 1.36, івипадково вставив карту не тією стороною. Ця дичина-машина, зажувала її і мусолила хвилин 15 поки я намагався знайти будь-якийтелефон гарячої лінії. Добре, що не поїхав. У результаті він їївиплюнув.
Італія не справила на мене взагалі жодного гарного враження.Проїжджаючи нею відчувався дискомфорт і незрозуміла тривога. Та йприкол, коли нічого не працює з 2х до 7 начебто, дуже дратує.Італія отримує 4 з 10, дякую, що туалет є на заправці.

Австрія
> Дорога сюди просто забирає дар мови. Альпи, справжні Альпи, вони перед тобою і ти їдеш до них. Взагалі в Австрії, як у Чехії таСловаччині, потрібно купувати віньєтку за 10 євро на 10 днів дляпересування автомагістралями. Для мене було сюрпризом зновупобачити ненависний термінал для оплати. Виявилося це за оплатудовжелезного тунелю. 12євро. По самій Австрії їхати швидко нехочеться. Дивишся на гори і кайфуєш. Ми їхали до Гальштадту.Заздалегідь я пошукав кемпінги та місця, де можна буде зупинитися знаметом. Ми прибули о 10 ночі та всі кемпінги були вже закриті. Буводин автоматичний. Коштує близько 30 євро за просто майданчик згазоном недалеко від дороги. Звичайно ж ми крутили такі умови ізупинилися тут. Є туалет, столики і навіть душ, щоправда на вулиці, і розкішний вигляд вранці. Нишком розбили намет, бо я таки знайшовтабличку "кемпінг верботен". Ми настільки втомилися, сильновимотали фінішних 50км крутих доріг вночі лісом, що нам було вженачхати. Ніхто нас не ганяв. Встали о 7-й ранку і поїхали. УГальштадті спеціально зробили паркування, по 4 євро годину, засамим селом, оскільки потік туристів досить великий. О 10 годинівже було повне місто китайце.
До речі не знімайте гроші в банкоматах у жвавих туристичнихмісцях. Я зняв 30євро з яких вийшло 8 комісії, а якої я дізнавсятільки перевіривши рахунок. Є неподалік визначні пам'ятки "5fingers". Знаходиться високо у горах. Google без проблем проклав донеї маршрут. Але все провалилося, коли він показав з'їзд ізнормальної дороги на ґрунтовку, яка веде прямо в ліс. Вирішивши невипробовувати долю, ми скористалися канатною дорогою. Як виявилося, це дорога для технічного транспорту, періодично завалена колодами, що під кінець перетворюється просто на голий серпантин, ізакінчується за 400 метрів нижче від вершини. Так що довелося б намще й у гору дертися. Дивуюсь здібності Гугла прокладати маршрути.Часом у місті немає деяких вулиць на карті, а іноді він прокладаєдорогу мало не полем. За 32 євро та 2-ма пересадками нас довезлипрям на вершину Кріппенштайн, 2108 метрів. Словами таке непередати. В Україні навіть з Говерли не такий захоплюючий вигляд.Були хмари, тож розглянути Гальштадт згори не вдалося.Але натомістьвдалося сфоткати круглу веселку.

Тінь кабіни у круглій веселці на тлі озера Гальштадт

Загалом в Австрії все непогано з дорогами та інфраструктурою.Дивно було бачити салони Hyundai, BMW, Citroen у крихітнихмістечках на 3-4 вулиці. Це вам не наші смт. ДП дешевий по 1, 2. Назаправках не дорогі магазини, в яких можна недорого перекусити.7 із 10 та ще 0, 5 за відмінні види.

Угорщина
віньєтка тут коштувала вже 14 євро. Дуже незручна місцева валюта, форинти, без калькулятора, складно хоча б приблизно порахуватиціну. Інфраструктура пряма як в Україні. Всі болт забили напаркінги для фур, і де вони є щось переповнені і тому фури стоятьуздовж дороги. Побачив першого за всю поїздку копа на трасі та ще йіз "феном". Мені дивом пощастило пролетіти біля нього безнаслідків, тому що місцеві всі спеціально сповільнилися, ну а яцього не зрозумів і топив собі 150 в лівій. В Угорщині доситьбагато літунів. Тут, вперше за весь трип, я побачив, що б моргалидалеким попереду. У всій Європі прийнято включати лівий поворотникі чекати поки що попереду перебудується. До речі < �д> дякуватиаварійкою теж не прийнято. Навіть більше, у Франції, коли я сідавна хвіст, люди починали намагатися скинути мене змінюючи швидкість, перебудовуючись у правий ряд, хоча їдуть 150, і зрештою простоблимали аварійкою. І таких випадків я нарахував 3-4. Можливо, справа в дистанції, я тримався дуже близько за їхніми мірками, метри 3-5. Так що якщо вам блимають аварійкою в Європі цедалеко не спасибі. Ще включають аварійку, коли на трасівпираються в пробку. Це дуже допомагає, коли їдеш 130, заздалегідь зрозуміти ситуацію та почати плавно гальмувати. Доречі, зараз роблять автоматичне включення аварійки при різкомугальмуванні, напевно для цього. Угорська мова це просто морок, колинамагаєшся читати можеш викликати диявола. ДП не такий вже йдешевий, 1, 35-1, 4. Скрізь платні паркування. У Будапешті, біляквартири, паркування ставало безкоштовним з 8 вечора до 8 ранку.якщо ставити час на день то близько 10-12 євро. Господиняпорекомендувала паркування в 15 хвилинах ходьби, за 3 євро на добу, але й там можна було ставити лише з 7-21. Коротко про Будапешт —місто красиве і велике, багато чого можна подивитися, всіпам'ятники та історичні будівлі добре відреставровані, не очікувавтакого. При в'їзді в місто будівлі нагадали мені центр Харкова, тай раклами скрізь понавішано як у нас. Головне не згортати зтурмаршрутів. Коли я ходив за машиною, я переходив через міст якразіз заду центрального залізничного вокзалу. Бомжі під мостами, пошарпані будинки, дороги, що попливли. Чесно не очікуєш такепобачити за 800 метрів від центру. Хоча це звична картина дляКиєва.Загалом Будапешт це підготовка до повернення додому з гарної, випещеної, зручної, чепурної Європи. Угорщини я б дав 4.5 з10 просто тому що не все так погано, але і не так добре.> .
Повертатися додому не дуже хотілося. Швидко звикаєш до хорошого.Здавалося б прості речі, як хороші дороги, світловідбивні знакипоставлені за правилами, розмітка скрізь, продумані розв'язки, правильно сплановані звуження доріг, та й просто інша культураводіння можуть дуже полегшити їзду. В день мені доводилосяпроїжджати іноді і по 1000 км, в основному вночі та ще йнезнайомими дорогами, і проводити за кермом по 8-10 годин і в тойже час це не вимагало якихось понад зусиль і не було напружено.Україною я можу так їздити хіба що Запоріжжя-Дніпро-Харків-Львів.Та й те, Харків-Київ зараз активно ремонтують, не вивчив би її вженапам'ять, було б важко орієнтуватися. Найкраща дорога України —Київ-Рівне, справді зроблена за європейськими стандартами. Віншому, через халатне ставлення до своєї роботи, а іноді навітьмалограмотності чи незнання, наші дороги перетворюються навипробування долею, подолавши яке хочеться просто навчитися літати.Покатавшись Європою, я почав розуміти звідки беруться пробіги по200ткм на 2х-3х літніх машинах. Були б у нас такі дороги, за рік явже перевалив би за сотню. Дуже сумно розуміти, що живучи в не меншкрасивій і різноманітній країні, ти не можеш вільно подорожуватичерез банальну відсутність нормальних доріг. Все ж таки я щиро вірюв наших людей, які зможуть зламати в собі кістку совдепівськогоминулого і почнуть будувати комфортну європейську країну, адже "розруха не в клозетах, а в головах"!
Усім рівних доріг та незабутніх вражень!

"в іншому, через халатне ставлення до своєї роботи, а іноді навітьмалограмотності чи незнання, наші дороги перетворюються навипробування долею, подолавши яке хочеться просто навчитися літати.Покатавшись Європою, я почав розуміти звідки беруться пробіги по200ткм на 2х-3х літніх машинах. Були б у нас такі дороги, за рік явже перевалив би за сотню. Дуже сумно розуміти, що живучи в не меншкрасивій і різноманітній країні, ти не можеш вільно подорожуватичерез банальну відсутність нормальних доріг. Все ж таки я щиро вірюв наших людей, які зможуть зламати в собі кістку совдепівськогоминулого і почнуть будувати комфортну європейську країну, адже "розруха не в клозетах, а в головах"!
Усім рівних доріг та незабутніх вражень!
"в іншому, через халатне ставлення до своєї роботи, а іноді навітьмалограмотності чи незнання, наші дороги перетворюються навипробування долею, подолавши яке хочеться просто навчитися літати.Покатавшись Європою, я почав розуміти звідки беруться пробіги по200ткм на 2х-3х літніх машинах. Були б у нас такі дороги, за рік явже перевалив би за сотню. Дуже сумно розуміти, що живучи в не меншкрасивій і різноманітній країні, ти не можеш вільно подорожуватичерез банальну відсутність нормальних доріг. Все ж таки я щиро вірюв наших людей, які зможуть зламати в собі кістку совдепівськогоминулого і почнуть будувати комфортну європейську країну, адже "розруха не в клозетах, а в головах"!
Усім рівних доріг та незабутніх вражень!